Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційне подання

У справі взяли участь представники сторін:

від Генеральної Прокуратури України: Савицька О.В., посв. №231 від 20.07.05

Санаторій "Іскра": Тимошенко Л.О., довір. від 23.02.09 №42

Міністерство охорони здоров'я України: Волік Я.В., довір. від 14.01.09 №14.13/2

від відповідачів: не з'явились

3-ті особи: не з'явились

При повторному розгляді справи рішенням господарського суду АР Крим від 03.10.2008 позовні вимоги задоволені: частково визнаний недійсним засновницький договір ТОВ "Промхолдинг", з його статутного фонду виключено певне майно, яке вирішено витребувати з незаконного володіння АТЗТ "Канон" і передати у власність державі в особі санаторію "Іскра". Рішення мотивоване тим, що державне майно вибуло із володіння власника без відома органу, уповноваженого управляти ним. Санаторій "Іскра" не мав права його відчужувати (суддя М. Гаврилюк).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 рішення місцевого суду від 03.10.2008 скасовано і в задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що суд не вправі своїм рішенням зменшувати статутний фонд товариства (судді: Л. Заплава, І. Антонова, Т. Видашенко).

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в касаційному поданні просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду від 03.10.2008. Прокурор вважає, що постанова не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 "Про судове рішення" (v0011700-76) . Апеляційним судом не надано оцінки позовним вимогам прокурора щодо визнання недійсним установчого договору ТОВ "Промхолдинг". Постанова не містить в собі відомостей про дослідження доказів, пояснень і клопотань сторін, відсутні доводи, за якими суд відхилив клопотання та докази сторін.

Апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин ст. ст. 2, 4, 48, 50, 55 Закону України "Про власність" (на момент їх виникнення він діяв) і незаконно позбавив державу права власності на спірне майно. Не прийняв до уваги рішення суду по справі № 2-8/2372-2005, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу № 049-03 від 10.10.2003, укладений між санаторієм "Іскра" МОЗ України та АТЗТ "Аспект" та в порядку реституції зобов’язано АТЗТ "Аспект" повернути санаторію будівлі котельної, пральні з приміщеннями площею 616,7 кв.м. і підвалом площею 57,5 кв.м. (фундамент бетон, бут, стелі мушля, крівля метал, шифер) літери 4, 4.1, 4.2, 43, 44, 45, 46 (пост. ВСУ від 28.03.2006). В рішенні зазначено, що спірне майно відчужено з порушенням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) без погодження з Міністерством охорони здоров’я України та поза конкурсом.

Суд не надав правової оцінки тому факту, що АТЗТ "Аспект" не міг розпоряджатися у 2002 році майном, яке придбано ним лише 10.10.2003. Тому твердження, що спірне майно передано до статутного фонду ТОВ "Промхолдинг" на виконання засновницького договору є необгрунтованим. Майно придбане 10.10.2003 не могло бути передано 03.01.2003 на підставі агентського договору АТЗТ "Канон". Не зважаючи на ці факти та права, надані суду ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не надав правову оцінку агентському договору від 3.01.2003 і не визнав його недійсним.

Застосування судом наслідків недійсності договору купівлі-продажу (повернення майна) не є втручанням у господарську діяльність інших осіб і тому апеляційний суд неправильно застосував ст. 59 Закону України "Про господарські товариства".

Ознайомившись зі змістом рішення суду від 03.10.2008 та постанови від 18.11.2008 колегія суддів дійшла наступного висновку.

Факт неправомірного володіння АТЗТ "Аспект" спірним майном встановлений рішенням суду від 21.03.2005 у справі № 2-8/2379-2005, залишеним в силі постановою Верховного Суду України від 28.03.2006. Приймаючи це до уваги та вимоги ст. 4 Закону України "Про власність", суд першої інстанції правильно зазначив, що тільки власник майна має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Спірне майно вибуло із державної власності без згоди Міністерства охорони здоров’я України і тому посилаючись на ст. 48 ЦК України суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що засновницька угода від 05.12.2002, по якій АТЗТ "Аспект" вніс в статутний фонд ТОВ "Промхолдінг" спірне майно, не відповідає вимогам закону і є недійсною в цій частині. Рішенням суду від 21.03.2005 зобов’язано АТЗТ "Аспект" повернути спірне майно санаторію "Іскра", оскільки встановлено, що АТЗТ "Аспект" володіє ним неправомірно (ст. 49 Закону України "Про власність").

Суд апеляційної інстанції в постанові не спростував встановлене судом першої інстанції і не вказав з яких мотивів і на підставі яких норм права він не погодився з висновком про недійсність засновницької угоди в частині внесення АТЗТ "Аспект" спірного майна в статутний фонд ТОВ "Промхолдинг".

Щодо витребування спірного майна із володіння АТЗТ "Канон". Задовольняючи в цій частині позов, суд першої інстанції послався на ст. 388 ЦК України де зазначено, що власник майна може витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати.

Апеляційний суд не спростував зазначені вище підстави задоволення позову в цій частині, а лише вказав, що АТЗТ "Канон" володіє майном на підставі агентської угоди (т.3, арк. 99), яку необхідно визнати недійсною і яка недійсною не визнана.

З такими доводами апеляційного суду колегія суддів не погоджується. Статтями 387, 388 ЦК України регулюється захист права власності. І В даному випадку власник майна пред’явив віндикаційний позов про витребування майно від добросовісного набувача. Умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов’язально-правових відносин. Підставою такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача, факти, що підтверджують право власності на спірне майно, вибуття його з володіння позивача, перебування у відповідача та інше. При доведеності правомірності вимог позивача і обставинах, зазначених в ч.3 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно у всіх випадках. Добросовісний набувач не позбавлений можливостей захисту своїх інтересів, адже він може звернутися з відповідним позовом (залежно від підстав придбання майна) до особи, яка відчужила майно власника.

З наведеного слідує, що доводи касаційного подання прокурора щодо необгрунтованості рішення апеляційного суду –постанови від 18.11.2008 –заслуговують на увагу. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовані вимоги Законів України "Про власність" (697-12) , "Про господарські товариства" (1576-12) , де зазначено, що розпоряджатися майном, відчужувати його, вносити в статутний фонд інших товариств має право лише власник; ним не застосована ст. 388 ЦК України щодо права власника майна подати віндикаційний позов. Порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування постанови апеляційного суду.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Суди не вправі вносити зміни до Статуту товариства, оскільки це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. Необхідно розмежовувати правову природу Статуту та засновницького договору (статті: 142, 143, 153 ЦК України (435-15) ). Суди також не вправі своїм рішенням зменшувати уставний фонд Товариства, їм підвідомчі справи про зобов’язання Товариства внести зміни до установчих документів товариства. Тому рішення суду виключити із статутного фонду ТОВ "Промхолдінг" спірне майно протирічить ст.ст. 41, 42, 59 Закону України "Про господарські товариства".

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 у справі № 2-5/3326.1-2008 скасувати.

Рішення господарського суду АР Крим від 03.10.2008 змінити:

частину 3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: "Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо виключення зі статутного фонду ТОВ "Промхолдинг" спірного майна".

В іншій частині резолютивну частину рішення суду від 03.10.2008 залишити без змін.