513/886/16-а Про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, прийнятої за результатом архітектурно-будівельного контролю, проведеного з порушенням вимог законодавства - 06.09.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. (судді: Єщенко О.В., Димерлій О.О., Домусчі С.Д.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 11.08.2016р. № 678 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у сумі 5 950 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова відповідача прийнята за результатом архітектурно-будівельного контролю, проведеного з порушенням вимог законодавства, та складена на необґрунтованих та безпідставних висновках відповідача про порушення позивачем правил містобудівного законодавства, а тому оскаржуване рішення відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 16.03.2017р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 578 від 11.08.2016р. в справі про адміністративне правопорушення, складену стосовно позивача за ч.5 ст. 96 КУпАП, а провадження в справі закрито.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З ухваленим у справі рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем порушено порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, чим позбавлено його права бути присутнім під час його проведення та надавати пояснення, що свідчить про незаконність постанови відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).

Відповідно до ч.5 ст. 96 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході розгляду справи судами встановлено, що відповідачем 28.07.2016р. здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва - дачний будинок за адресою: вул. Курортна, 70/16, р/з "Расейка", с. Приморське, Татарбунарського району, Одеської області (а.с.10)

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 28.07.2016р., згідно якого інспектором ДАБІ в Одеській області Терзі Віктором Петровичем, у присутності забудовника проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва - дачного будинку за адресою: вул. Курортна, 70/16, р/з "Расейка", с. Приморське, Татарбунарського району, Одеської області та встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи з нового будівництва дачного будинку на земельній ділянці, які не відповідають будівельному паспорту на забудову земельної ділянки № 016-П від 20.12.2012р., самовільно збудований сарай літ. "В" та вбиральня літ. "Д", без внесення змін в будівельний паспорт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Таким чином інформація зазначена у декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД 142161941071 від 12.07.2016 року не відповідає дійсності, чим порушено ст. 27 п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Крім того, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення б/н від 28 липня 2016 року за ч.12 ст. 96 КУпАП, згідно якого при перевірці будівництва дачного будинку за адресою: вул. Курортна, 70/16, р/з "Расейка" с. Приморське, Татарбунарського району, Одеської області встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи з нового будівництва дачного будинку на земельній ділянці, які не відповідають будівельному паспорту на забудову земельної ділянки № 016-П від 20.12.2012 р., самовільно збудоване: сарай літ. "В" та вбиральня літ. "Д", без внесення змін у будівельний паспорт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, таким чином інформація зазначена у декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД 142161941071 від 13.07.2016 року не відповідає дійсності, чим порушено ст. 27, ч.1 ст. 34, п.8, п.10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності .

Постановою від 11.08.2016р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за відсутності позивача, чим порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності та права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що акт перевірки об'єкта будівництва від 28.07.2016р. в с. Приморське Татарбунарського району Одеської області, вул. Курортна 70/16 та протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2016р. складено представником відповідача за відсутності позивача, який з 25 липня по 29 липня 2016р. перебував за місцем роботи в м. Одеса, а відмітка в протоколі про те, що позивач відмовився від підпису в протоколі та від дачі пояснень не відповідає дійсності.

В свою чергу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що державний архітектурно-будівельний контроль на об'єкті позивача проведено у його присутності, від підписання акту перевірки, надання пояснень або заперечень він відмовився, про що у матеріалах зроблено відповідні відмітки та ці документи було направлено позивачу поштовим зв'язком у відповідності до положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (553-2011-п) .

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль об'єкта позивача проведено із дослідження містобудівної документації щодо об'єкта будівництва, а саме будівельного паспорту від 20.12.2012р. № 016-П, що свідчить про подання позивачем необхідних документів під час контролю на вимогу контролюючого органу та спростовує його доводи про відсутність суб'єкта будування під час такого заходу та однобічність перевірки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, оскільки забудова земельної ділянки позивача шляхом бідівництва, в тому числі сараю літ. "В" та вбиральні літ "Д", не передбачена у будівельному паспорті, виданому щодо будівельних робіт з нового будівництва дачного будинку на земельній ділянці за адресою: вул. Курортна, 70/16, р/з "Расєйка", с. Приморське, Татарбунарського району, Одеської області.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Також, згідно п. 13 вказаного Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог, встановлених у ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Судом першої інстанції встановлено, що на час проведення позапланової перевірки, позивач перебував в м. Одеса, що підтверджується довідкою з місця його роботи .

Відповідачем не надано заперечень щодо позовних вимог, а тому не спростовано надані докази позивача щодо відсутності за місцем проведення архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва. 28.07.2016р.

Посилання апеляційного суду на те, що державний архітектурно-будівельний контроль об'єкта позивача проведено із дослідження містобудівної документації щодо об'єкта будівництва, а саме будівельного паспорту від 20.12.2012р. № 016-П, що свідчить про подання позивачем необхідних документів під час контролю на вимогу контролюючого органу є безпідставним та висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки наявність у контролюючого органу матеріалів будівельного паспорту об'єкта перевірки не свідчить про присутність позивача під час її проведення.

Крім того, згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення б/н від 28 липня 2016 року встановлено, що позивачем порушено ст. 27, ч.1 ст. 34, п.8, п.10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, що складає адміністративне правопорушення за ч.12 ст. 96 КУпАП (а.с.14-15). Водночас, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.