22-ц-4440/2010 Про визнання недійсними рішень міської ради та державних актів на право власності на земельну ділянку - 03.11.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Івано-Франківської міської ради, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, управління архітектури і містобудування виконавчого комітету про визнання незаконними та недійсними рішень міської ради та виконавчого комітету, Державних актів про право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсними матеріалів технічної документації по земельно-кадастровій інвентаризації, що посвідчує право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, зобов’язати усунути перешкоди в користуванні присадибною ділянкою та допоміжними приміщеннями шляхом демонтажу навісу з апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2010 року;

Справа № 22-ц- 4440 /2010 р. Головуючий у 1 інстанції Томин О.О.

Категорія 45 Доповідач Р.Й. Матківський

В грудні 2008 року позивачі звернулися в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Івано-Франківської міської ради, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, управління архітектури і містобудування виконавчого комітету, обґрунтовуючи його тим, що є співвласниками одного трьохквартирного будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_7 є власником окремого будинку АДРЕСА_3 і обидва будинки розташовані на одній присадибній ділянці, що згідно генерального плану становить 2767 м2

На підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 189 від 18.05.2004 року ОСОБА_2 отримав Державний акт про право власності на 0,0334 га ділянки по АДРЕСА_1. Також на підставі рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 12.09.2006 року передано у власність 0,0432 га ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_3. Позивачі вважають, що приватизація ділянок проведена з порушенням ст. 42 ЗК України та без згоди усіх сумежників.

рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу в якій просять його скасувати та постановити нове рішення про задоволення їхніх вимог.

Апелянти в скарзі зазначають, що суд першої інстанції при постановленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи щодо закріплення прибудинкової території за будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Суд не врахував, що відповідно до ч.3 ст. 42 ЗК порядок використання земельних ділянок на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі та прибудинкові території визначаються співвласниками.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та її представника, які вимоги скарги підтримали, відповідача, який вимоги скарги не визнав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити частково.

Суд першої інстанції встановив, що позивачі, відповідач та ОСОБА_8 є співвласниками одноповерхового трьохквартирного будинку АДРЕСА_2 а ОСОБА_5, власником окремого житлового будинку АДРЕСА_3.

Відмову в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтував тим, що рішення про закріплення прибудинкової земельної ділянки за двома будинками не приймалось, тому орган місцевого самоврядування вправі був із земель комунальної власності передати у приватну власність частину спільної земельної ділянки без згоди інших співвласників багатоквартирного будинку.

Однак такий висновок суду, щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсними п.31 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 18. 05. 2004 року № 189 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0334 гектара та державного акту від 20. 01. 2005 року на цю площу ділянки не відповідає обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для його скасування в цій частині та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абз. 4 п. 19 постанови від 16 квітня 2004 р. N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п. 5 ст. 10 Закону від 19 червня 1992 р. N 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч. 3 ст. 42 ЗК, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Суд першої інстанції на порушення статей 212, 214 ЦПК на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився щодо характеру спірних правовідносин, вирішуючи спір не дав належної оцінки тій обставині, що будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним житловим будинком, до спірних правовідносин не застосував положення ст. 42 ЗК, відповідно до яких у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Суд не взяв до уваги, що прибудинкова територія є територією навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до Генерального плану (схеми) від 1948 року а.с. 8, топо-геодезичної зйомки на а. с. 21 багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 який належить на праві спільної часткової власності сторонам та квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_8 розміщений на земельній ділянці яка є прибудинковою територією.

рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2008 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 19 листопада 2008 року задоволено позов ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення сесії міської ради та Державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,0402 гектара по АДРЕСА_2 виданого подружжю ОСОБА_4 у зв"язку з тим, що ділянка відновиться до прибудинкової території, тому порядок її використання повинен був визначатися співвласниками на підставі ст. 42 ЗК. Висновки судів грунтувалися на даних земельно-кадастрової документації та письмових даних обласного БТІ.

Суд правильно не взяв до уваги заяву відповідача про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачами строку позовної давності, оскільки як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 дізналась про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки тільки після звернення його в суд з позовом у 2008 році про визнання недійсним її Державного акта, а вже 19. 12. 2008 року позивачі звернулись в суд з даним позовом.

Суд першої інстанції правильно відмовив позивачам в задоволенні вимог про визнання недійсним Державного акта виданого ОСОБА_5 оскільки вона є власником окремого житлового будинку АДРЕСА_3, має право на користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель житлової та громадської забудови за рішенням органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволити частково.

рішення Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними п.31 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 18. 05. 2004 року № 189 "Про матеріали міського управління земельних ресурсів щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок" та Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку від 20.01. 2005 року площею 0,0334 гектара виданого ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати недійсними п.31 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 18. 05. 2004 року № 189 "Про матеріали міського управління земельних ресурсів щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок", Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку від 20.01. 2005 року площею 0,0334 гектара виданого ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ на протязі двадцяти днів після дня набрання законної сили.