Справа № 22-6752/2010 р. 

Головуючий у 1 інстанції : Кучерук І.Г.

Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Денисенко Т.С.

Коваленко А.І.

При секретарі: Карпацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, який діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_7, та ОСОБА_8, яка діє від імені неповнолітньої ОСОБА_7, 3-ті особи: комунальне підприємство ВРЕЖО №8 м. Запоріжжя, Відділ опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, ВГІРФО Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

У грудні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, який діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє від імені неповнолітньої ОСОБА_7, 3-ті особи: КП ВРЕЖО №8 м. Запоріжжя, Відділ опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, ВГІРФО Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В позові зазначали, що відповідач ОСОБА_6 з донькою - ОСОБА_7 зареєстровані у квартирі №АДРЕСА_1, однак з квітня 2009 року у квартирі не проживають, оплату комунальних послуг та квартирної плати не проводять, особистих речей у квартирі немає. Просили визнання ОСОБА_6, неповнолітню ОСОБА_7 такою, що втратили право користування спірною квартирою, а також просили зобов’язати ВГІРФО Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстраційного обліку відповідачів.

рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянтів ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника ОСОБА_9, відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_10, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судом, в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

З 18 грудня 2003 року за заявою ОСОБА_3 та за згодою всіх інших членів сім’ї в квартирі був зареєстрований ОСОБА_6. 19 жовтня 2006 року за його заявою без згоди позивачів в квартирі зареєстрована його неповнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, яка в квартиру не вселялася.

рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 1999 року народження, були вселені в квартиру АДРЕСА_1.

11 березня 2009 року ОСОБА_6 звернувся з заявою до ВДВС про повернення стягувачу виконавчого листа по примусовому виконанню цього судового рішення у зв’язку з мирним вирішенням питання.

Постановою Хортицького відділу державної виконавчої служби від 098.04.2009 року виконавчий лист повернуто.

Між тим, ОСОБА_6, вселившись в квартиру 05 квітня 2009 року, залишив записку "это моя комната" в кімнаті площею 10,9 кв.м, але після цього в квартирі і в цій кімнаті він не мешкав до звернення позивачів з позовом – до грудня 2009 року, а його малолітня дочка в квартиру і не вселялася.

Зазначені обставини підтверджені актом від 07.07.2009 року, складеним комісією ЖЕД. Згідно цього акту в зазначеній кімнаті особистих речей ОСОБА_6 та його дочки малолітньої ОСОБА_7 немає, меблі відсутні, у дверях до кімнати відсутній замок, доступ до неї вільний. З фотографій від 12.04.2009 року, доданих до справи, вбачається, що в кімнаті ніхто не проживає. Меблі, які в ній знаходяться поломані, кімната виглядає нежилою, має неохайний вигляд, на підлозі валяються частини поломаної меблі, розбите скло, в шафі книжки звалені. Місце для сну відсутнє.

Виходячи з положень ст. 71 ЖК України та роз'яснень наданих у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (v0002700-85) , право користування жилим приміщенням при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї зберігається протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд посилався на те, що відповідач під час розгляду справи у 2010 року вселився у спірну квартиру, а позивачі не надали суду докази, які б свідчили про те, що вони заперечували проти вселення відповідачів у квартиру.

Між тим, відповідач ОСОБА_6 підтвердив суду апеляційної інстанції, що і після того, як без згоди позивачів він завіз у квартиру свої речі – килим та диван, він в квартирі не проживає. Місця, де повинна спати десятилітня дочка не має.

Як поясняли свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відповідач вселявся до спірної квартири у березні 2009 року, завозив речі у травні 2010 року, але в квартирі не жив, живе десь з іншою жінкою, а його малолітня дочка ОСОБА_7 проживає з матір’ю ОСОБА_10 в цьому ж будинку, але в іншому під’їзді.

Дані обставини не заперечувалися і відповідачем ОСОБА_10, законним представником малолітньої ОСОБА_7

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка досягла 10 років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, а малолітня дочка сторін мешкає з матір’ю.

Дослідивши обставини справи, доводи, заперечення сторін, аналізуючи всі надані сторонами докази у їх сукупності та зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду визнав позов, колегія суду вважає, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_3, втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в якій не проживають понад шість місяців без поважних причин. Сам по собі факт того, що відповідач зайшов до квартири і завіз до неї речі, але в ній не проживав не може свідчити про відновлене ним право користування квартирою.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції на підставі п.3 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Що стосується вимог позивачів про зобов’язання ВГІРФО Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстраційного обліку відповідачів у спірній квартирі, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентним (уповноваженим державою) органом, зокрема, на підставі рішення суду і лише у разі відмови компетентного органу здійснити зняття з реєстрації, а спір з цього приводу між сторонами не виник. В подальшому в разі відмови у знятті з реєстрації в зазначеній квартирі відповідачів після визнання їх такими, що втратили право користування квартирою на підставі рішення суду, такі дії ВГІРФО можуть бути оскаржені в порядку, встановленому КАС України (2747-15) .

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

"Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_6 т а неповнолітню ОСОБА_7 такими, що втратили право користування квартирою №53 в будинку №33 по вул. Задніпровська м. Запоріжжя."

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.