СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11.03.2004
(Витяг)
У квітні 2002 р. М. звернулася до суду з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю молодіжних житлових
кооперативів "Реконструкція" (далі - ТОВ МЖК), виробничого
ремонтно-будівельного об'єднання молодіжних житлових комплексів
"Будінтер" (далі - ВРБО МЖК), комунального підприємства з
утримання житлового господарства Шевченківського району м. Києва
(далі - КП УЖГ) та житлово-експлуатаційної контори N 1001 (далі -
ЖЕК-1001) про виконання зобов'язань, а також відшкодування
матеріальних збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що
вона уклала інвестиційні договори з ТОВ МЖК через його
госпрозрахунковий підрозділ ВРБО МЖК, згідно з якими відповідач,
отримавши від неї кошти на реконструкцію будинку, повинен був
передати їй у власність реконструйовані в зазначеному будинку
квартири. У серпні 2000 р. їй передано одну з квартир, проте
роботи з реконструкції даху будинку виконані з порушенням
будівельних норм і правил, внаслідок чого стеля квартири
неодноразово була затоплена, у зв'язку з цим позивачка просила
задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від
29 листопада 2002 р. позов задоволено частково: зобов'язано
ТОВ МЖК та ВРБО МЖК привести покрівлю будинку у відповідність із
проектно-кошторисною документацією на реконструкцію цього будинку,
а КП УЖГ та ЖЕК-1001 - прийняти виконані роботи; постановлено
стягнути з ТОВ МЖК, ВРБО МЖК і КП УЖГ солідарно на користь М.
4 тис. 936 грн. на відшкодування збитків, 1 тис. грн. як
компенсацію за моральну шкоду, 296 грн. судових витрат, а також
51 грн. державного мита.
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 21 лютого 2003 р.
рішення суду першої інстанції скасував, позов М. задовольнив
частково: зобов'язано ВРБО МЖК привести покрівлю будинку у
відповідність із проектно-кошторисною документацією на
реконструкцію будинку, а КП УЖГ і ЖЕК-1001 - прийняти виконані
роботи; на користь М. з ВРБО МЖК постановлено стягнути 4 тис.
936 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 1 тис. грн. як
компенсацію за моральну шкоду.
У касаційній скарзі М. просила скасувати рішення апеляційного
суду та залишити в силі рішення місцевого суду у зв'язку з
порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, наведені в
касаційній скарзі, Судова палата у цивільних справах Верховного
Суду України вирішила, що касаційна скарга підлягає відхиленню з
таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи
нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором
повинна нести особа, яка не виконала ці зобов'язання, а за
заподіяну шкоду - особа, яка винна в цьому. Такий висновок суду
апеляційної інстанції є обгрунтованим і відповідає вимогам
законодавства.
Згідно з вимогами ст. 161 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання мають
бути виконані належним чином і в установлений строк відповідно до
умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка уклала
інвестиційні договори з ВРБО МЖК, котре зобов'язалося провести
реконструкцію будинку, в якому знаходиться її квартира. Суди
встановили, що цю роботу проведено неналежним чином, зокрема дах
будинку реконструйовано з порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 207 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
сплата неустойки
(штрафу, пені), встановленої на випадок прострочення або іншого
неналежного виконання зобов'язання, і відшкодування збитків,
завданих неналежним виконанням, не звільняють боржника від
виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли планове
завдання, на якому основане зобов'язання між організаціями,
втратило силу.
З огляду на наведене апеляційний суд правильно зобов'язав
ВРБО МЖК виконати договірні зобов'язання належним чином та у
відповідності з умовами укладеної угоди.
Відповідальність за спричинення матеріальних збитків та
моральної шкоди згідно з положеннями статей 440, 440-1 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
несе особа, яка в цьому винна.
Суди встановили, що в результаті неналежної реконструкції
даху будинку в квартирі позивачки неодноразово була затоплена
стеля, на відновлення якої вона витратила 4 тис. 936 грн.,
зазнавши при цьому моральних страждань. Встановлені обставини
сторонами не оспорюються.
Оскільки стеля була затоплена у зв'язку з неналежним
виконанням зобов'язань відповідачем ВРБО МЖК, яке перебуває в
безпосередньому причинному зв'язку із заподіяною позивачці
матеріальною та моральною шкодою, то саме цей відповідач винен у
заподіянні зазначеної шкоди, а тому повинен її відшкодувати
одноособово.
Суд першої інстанції не врахував зазначених вимог закону й
обставин справи, тому безпідставно поклав солідарну
відповідальність на всіх відповідачів.
Безпідставними є й доводи позивачки (касатора) щодо
неправильного вирішення питання про судові витрати, оскільки
висновки суду щодо цих вимог відповідають правилам ст. 76 ЦПК
( 1501-06 ) (1501-06)
.
За таких обставин рішення апеляційного суду постановлено з
додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав
для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, Судова палата у цивільних
справах Верховного Суду України касаційну скаргу М. відхилила, а
рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2003 р. залишила в силі.
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 8, стор.12