Справа №22ц-8140/10 Головуючий
в суді 1 інстанції – Верещак А.М.
Категорія 01, 51,52
Доповідач - Воробйова Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.
суддів: Гуля В.В., Кулішенка Ю.М.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство", третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Встановила :
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що відповідно до наказу №55-к від 10.11.2008 року він був прийнятий на роботу в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на посаду лісничого Сквирського району. Наказом №119 від 17.06.2009 року був звільнений з роботи за п.2 ст. 41 КЗпП України в зв"язку з втратою довіри.
Своє звільнення з роботи вважав незаконним. Вказував, що підставою для звільнення у наказі зазначено недостачу товарно-матеріальних цінностей, які перебували в підзвіті інших матеріально-відповідальних осіб, в тому числі цінності, які були відсутні до прийняття його на роботу і які йому не передавалися.
У ході прийому-передачі лісництва були виявлені порушення лісового законодавства, встановлено недостачу матеріальних цінностей, про що він рапортами повідомив керівництво підприємства. В подальшому, на виконання своїх обов"язків, він неодноразово звертався до керівництва підприємства, органів внутрішніх справ щодо порушення порядку відпуску матеріальних цінностей та фактів незаконної вирубки лісу, що, на його думку, і стало підставою звільнення з роботи.
Крім того, при його звільненні було порушено процедуру звільнення з посади - на день звільнення було відсутнє погодження профспілкового комітету.
Позивач просив задовольнити його позов, поновити на посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 19895 грн., 20000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу.
рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно до п.2 ст. 41 КЗпП України трідовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір"я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
З наказу №119 від 17.06.2009 року "Про результати повної інвентаризації Сквирського лісництва" видно, що при інвентаризації матеріально-товарних цінностей по рахунках 22 ( позабалансових) в розрізі матеріально-відповідальних осіб виявлено недостачу матеріальних цінностей (бензопил) у лісників обходів №1,3,7 ( ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1), нестачу трактора ТДТ- 1, гідрозахвату, нестачу бензину на суму 806 грн. та нестачу лісопродукції у матеріально-відповідальних осіб лісництва – лісників обходів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також виявлено лишки лісоматеріалів у лісників ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7
Даним наказом (п.4) за допущені грубі порушення у роботі звільнено з роботи у зв"язку з втратою довіри лісничого Сквирського лісництва ОСОБА_2( а.с.35-37).
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд виходив з того що звільнення ОСОБА_2 з роботи з підстав втрати довір"я являється обґрунтованим та відповідає вимогвм закону.
Обгрунтовуючи рішення, суд послався на те, що ОСОБА_2 зобов"язаний був здійснювати керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва, забезпечувати виконання планових завдань, ефективно використовувати товароно-матеріальні ресурси та забезпечувати їх збереження. Зазначені посадові обов"язки позивач не виконував, а тому відповідач правомірно звільнив його з посади за п.2 ст. 41 КЗпП України.
Даний висновок суду не є безспірним.
Пункт 2 ст. 41 КЗпП України дає право власнику чи уповноваженому ним органу розірвати трудовий договір у разі скоєння працівником винних вчинків, що надають підстав для втрати до нього довіри зі сторони власника чи уповноваженого ним органу.
Чинною судовою практикою визначено, що за цією підставою можуть бути звільненні з роботи лише особи, що безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності. Зокрема, в розумінні п.2 ст. 41 КЗпП України основним колом працівників, безпосередньо обслуговуючих грошові та товарні цінності є особи, які одержують їх під звіт.
Згідно з роз"ясненнями Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" підставою для розірвання трудового договору у зв"язку з втратою довіри являється скоєння працівником винних вчинків. Сам факт недостачі грошових чи товарних цінностей, одержаних працівником під звіт, не є достатньою підставою для звільнення працівника у зв"язку з втратою довіри.
При цьому, власник має довести наявність у діях працівника конкретних порушень, довести вину працівника у цих порушеннях. Такими можуть бути порушення порядку прийняття і відпуску грошових та товарних цінностей, недодержання правил їх схову, неповідомлення відповідним посадовим особам (власнику чи уповноваженому ним органу) про обставини, що перешкоджають забезпеченню схову грошових та матеріальних цінностей тощо.
Відповідно до Посадової інструкції лісничий здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва, забезпечує виконання планових завдань, ефективне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, дотримання режиму економії. До посадових обов"язків лісничого входить також обов"язок керувати на території лісництва охороною лісів від пожежі та лісопорушень (а.с.8-11).
З рапортів ОСОБА_2 на ім"я директора ДП "Білоцерківський лісгосп" від 14.11.2008 року та 24.04.2009 року видно, що у ході прийому-передачі Сквирського лісництва виявлено відсутність тракторів МТЗ-82 та ТДТ-55-а, гідрозахвата, плуга, автомобіля УАЗ-3303 ( а.с.14,31).
Лісничим виявлено було також нестачу хлистів м"якої породи, самовільно вирубку лісу ( квартал 5 виділ 14 та 16), про що він повідомив відповідними рапортами керівництво підприємства ( а.с.30-31,33,34).
Позивач неодноразову звертався до керівництва ДП про встановленні порушення лісового господарства у Сквирському лісництві.
Саме, на підставі рапортів ОСОБА_2 відділом контрольно-ревізійної роботи підприємства було проведено перевірку стану виробничо-господарської діяльності в обходах Сквирського лісництва, за результатами якої був виданий наказ №118 від 17.06.2009 року ( а.с.96).
Зі змісту даного наказу встановлено, що порушення лісового господарства, які було виявлено лісничим і про які він наголошував у численних рапортах та зверненнях на ім"я керівництва ( незаконна рубка лісу, незаконний відпуск лісопродукції, розбіжність в обліку та звітності, формальне складання актів освідчення місць рубок), підтвердилися у ході перевірки. Порушення були допущені лісниками-матеріально-відповідальними особами .
За допущені порушення наказом директора ДП винних працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності ( а.с.118). Наказом № 121 від 19.06.2009 року до наказу №118 від 17.06.2009 року внесено доповнення, згідно яким виявлену нестачу лісопродукції оприбутковано під звіт матеріально відповідальним особам, нестачу лісопродукції у матеріально-відповідальних осіб зобов"язано відшкодувати ( а.с.98-99).
З акту позапланової інвентаризації Сквирського лісництва від 15.06.2009 року видно, що ведення касових операцій у Сквирському лісництві відповідають вимогам Положення про ведення касових операцій, порушень щодо обліку бланків суворої звітності не встановлено, при проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по Сквирському лісництву виявлено у матеріально-відповідальних осіб нестачу та лишки матеріальних цінностей, переданих їм під звіт, виявлено також нестачу основних засобів – трактору ТДТ, автомобіля УАЗ-3303. При цьому в акті зазначено, що ці матеріальні цінності не передавалися лісничому ОСОБА_2 колишнім лісничим ОСОБА_12
Інвентаризацією виявлено також нестачу лісопродукції, яка знаходилася на відповідальному зберіганні у лісників обходів.
З матеріалів справи вбачається також, що прокуратурою Сквирського району проводилася перевірка заяви гр.. ОСОБА_13 щодо вчинення незаконної порубки дерев в с.Малі Лісовці. На час перевірки (лютий-квітень) 2009 року лісничого ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов"язків.
Прокуратурою не встановлено порушень з боку лісничого ОСОБА_2, постановою слідчого прокуратури Сквирського району за матеріалами перевірки заяви ОСОБА_13 в порушені кримінальної справи щодо останнього відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України.( а.с.22-26). 17.04.2009 року наказом керівника ДП лісничого ОСОБА_14 допущено до роботи.
23.04.2009 року у рапорті на ім"я керівництва ДП ОСОБА_2 повідомив, що за час його відсторонення від виконання службових обов"язків ( з 09.02. по 17.04.2009 р.) в лісництві проведено чергову незаконну вирубку лісу, у зв"язку з чим, з метою фіксування даної обставини, просив направити відповідну комісію (а.с.30).
Проте, 16.05.2009 року ОСОБА_2 повторно відсторонено від роботи у зв"язку з перевіркою органами ВВС України у Сквирському районі заяви керівництва ДП щодо фактів вивезення лісопродукції без належно оформлених документів ( а.с.32).
17.06.2009 року ОСОБА_2 звільнено з посади.
Як вже зазначалося, згідно п.2 ст. 41 КЗпП України за втратою довіри можуть звільнятися лише працівники, безпосередньо обслуговуючі грошові чи товарні цінності.
Дана ознака безпосередності відсутня у посадових обов"язках лісничого.
В той же час, безпосередню відповідальність за заготівлю деревини, збереження та видачу лісопродукції, матеріальних цінностій, переданих під звіт, несуть лісники у межах свої обходів та майстри лісу у межах майстерських дільниць,за якими вони закріплені ( а.с.12-13).
Дану обставину, суд першої інстанції залишив поза-увагою, та не дав належну оцінку тим обставинам, що позивач, на виконання своїх посадових обов"язків, неодноразово направляв рапорти на ім"я керівництва щодо встановлених ним порушень лісового господарства, які в подальшому знайшли своє підтвердження, а також на те, що позивача звільнено за результатами інвентаризації Сквирського лісництва і підставою для звільнення стала недостача товарно-матеріальних цінностей, які перебували в підзвіті інших матеріально-відповідальних осіб, а також цінності, які були відсутні до прийняття його на роботу та не передавалися йому згідно акту прийняття-передачі лісництва.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про обґрунтованість підстав для звільнення лісничого ОСОБА_2 за п.2 ст. 41 КЗпП України не ґрунтується на вимогах закону та спростовується матеріалами справи.
Крім того, з Постанови Сквирського РВ ГУ МВС України від 07.09.2010 року видно, що за результатами додаткових перевірок по зверненню в.о. директора ДП "Білоцерківське лісове господарство" по факту недостачі дубу половника в кварталі №5 відділу №14 обходу №1 Сквирського лісництва в порушені кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено на підставі ст..6 п.2 КПК України (1001-05)
. В постанові зазначено, що факт недостачі не свідчить про розкрадання майна, а заподіяна шкода не є істотною. Дані, які б вказували на наявність в діях службових осіб Сквирського лісництва ДП "Білоцерківське лісове господарство" складу злочину, передбаченого ст..367 КК України (2341-14)
відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, а тому не може бути залишеним без змін та підлягає скасуванню.
По справі необхідно ухвалити нове рішення.
З урахуванням зазначеного вище, колегія вважає, що підстави для звільнення позивача з посади лісничого Сквирського району Київської області згідно п.2 ст. 41 КЗпП України відсутні, позивача слід поновити на роботі та стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню складає 28227, 20 грн., виходячи з розміру середнього місячного заробітку, який становить 1764,20 грн. та часу вимушеного прогулу (з 17.06.2009 року по 26.10.2010 року - 16 місяців).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження даних вимог.
За таких обставин, керуючись ст..ст. 307, 309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді лісничого Сквирського лісництва та стягнути на його користь з Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28227,20 коп.
В решті вимог відмовити.
рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.