колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", треті особи: ОСОБА_7, ЗАТ КБ "Приватбанк" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди,

06.12.2004 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ЗАТ "Страхова група ТАС" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди.

Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, всупереч умовам договору страхування автомобіля, укладеного 19 грудня 2003 року, необґрунтовано відмовив їй у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, який трапився 12 липня 2004 року. Моральну шкоду ОСОБА_6 оцінила у 5000 грн. З наведених підстав, посилаючись на Закон України "Про страхування" (85/96-ВР) , ст. 3, 12, 15, 21, 24 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 1, 509, 615, 979, 980, 988, 992 ЦК України ОСОБА_6 просила стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування у розмірі 85381,23 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог було залучено ОСОБА_7 і ЗАТ КБ "Приватбанк".

Також було залучено до участі у справі як правонаступника первісного відповідача ЗАТ "Страхова група ТАС" - Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС".

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 грудня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Страхова група ТАС" на користь ОСОБА_6 85381,23 грн..

Зараховано на погашення цієї суми раніше сплачену ЗАТ "Страхова Група ТАС" за платіжним дорученням №2681 від 17 серпня 2006 року суму у розмірі 85381,23 грн..

Вирішено питання по розподілу судових витрат.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 23 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаним рішенням Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи та вимогам закону просить скасувати рішення суду першої інстанції та вирішити питання щодо повороту виконання зазначеного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності з вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 і стягуючи на підставі статтей 989, 991 ЦК України, статті 26 Закону України "Про страхування" на її користь з ПАТ "Страхова група ТАС" у відшкодування страхової виплати 85381,23 грн., суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір страхування, пов’язаний саме з транспортним засобом і керування під час настання страхового випадку іншим водієм - не має правого значення і не впливає на обов’язок Страховика по відшкодуванню матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля.

Проте з такими висновками районного суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не засновані на фактичних обставинах справи і зробленні з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Підстави для відмови від здійснення страхової виплати страховиком наведені в статті 991 ЦК України.

Пунктом 13 Правил страхування наземного транспорту, статтею 26 Закону України "Про страхування" визначено певний перелік причин, при яких Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування. При цьому зазначено, що умови договору страхування можуть передбачити й інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Зазначені положення містяться і у статті 982 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що договір страхування між сторонами укладений 19 грудня 2003 року на умовах Правил добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованих Міністерством фінансів України 07.10.2002 року, Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Строк дії договору – з 20.12.2003 року по 20.12.2004 року.

З Правилами страхування наземного транспорту ЗАТ "Страхова група "ТАС" ОСОБА_8була ознайомлена, про що свідчить її підпис у Заяві на страхування.

Пунктом 8.3.2. зазначених Правил передбачено, що Страхувальник зобов’язаний письмово інформувати Страховика про будь-яку зміну страхового ризику.

Зміною страхового ризику є зміна будь-якої інформації, наведеної Страхувальником у Заяві на страхування. Наприклад, зміна або збільшення кількості водіїв, які мають право керувати застрахованим транспортним засобом.

У пункті 7 договору визначений перелік випадків,у яких страхове відшкодування не виплачується. В тому числі зазначено, що страхове відшкодування не виплачується, якщо транспортний засіб переданий страхувальником в керування особі, що не зазначена у Заяві на страхування.

Зі змісту заяви про страхування слідує, що в ній визначена лише ОСОБА_6, як особа, що має право керувати транспортним засобом. В подальшому позивачка не повідомляла Страховика про передачу транспортного засобу у керування довіреній особі – ОСОБА_7.

12 серпня 2004 року сталася ДТП, внаслідок якої застрахований автомобіль було пошкоджено.

При цьому, в момент пригоди керував транспортним засобом ОСОБА_7.

Посилаючись на те, що перебування застрахованого транспортного засобу на момент настання страхового випадку у довіреної особи не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, суд першої інстанції всупереч вимогам ч.4 ст. 10 ЦПК України не перевірив належним чином всі надані відповідачем докази та не дав їм правової оцінки, що привело до неправильного вирішення спору.

Висновок районного суду про те, що при укладені договору страхування представник страховика надав страхувальнику некваліфіковану допомогу при оформленні відповідних документів необґрунтований, оскільки такого застереження в зазначеному договорі не має, і претензії стосовно цього страхувальник в період дії договору страхування страховику не заявляв.

За таких обставин судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Приймаючи до уваги, що дана цивільна справа не належить до категорії справ, поворот виконання по яких згідно ч.2 ст. 382 ЦПК України не допускається, а ОСОБА_6 за рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 лютого 2005 року,в подальшому скасованим ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2008 року, отримала страхове відшкодування у розмірі 85381,23 грн. та судові витрати в сумі 853,81 грн., колегія суддів скасовуючи рішення суду першої інстанції, вирішує питання за заявою відповідача ПАТ "Страхова група "ТАС" про поворот виконання і зобов’язує ОСОБА_6 повернути ПАТ "Страхова група "ТАС" безпідставно стягнуте страхове відшкодування в сумі 85381,23 грн. та судовий збір у розмірі у розмірі 853,81 грн. за скасованим рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 лютого 2005 року .

На підставі частини 5 статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат .

У відповідності з частиною 1 статті 88 наведеного Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на викладене з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Страхова група "ТАС" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 426,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 120 грн..

З урахуванням наведеного, керуючись пунктами 3,4 статті 309, статями 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду АР Крим,

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову.

Зобов’язати ОСОБА_6 повернути ПАТ "Страхова група "ТАС" безпідставно стягнуте страхове відшкодування в сумі 85381,23 грн. та судовий збір у розмірі у розмірі 853,81 грн. за скасованим рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 лютого 2005 року .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Страхова група "ТАС" у відшкодування судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції судовий збір у сумі 426,91 грн. та 120 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи, а всього 546,91 грн..

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів.