судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді Харчука В.М.

суддів: Переверзєвої Н.І.

Кізюн О.Ю.

при секретарі: Гриньовій А.

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-3970 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 березня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,

рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто на користь позивача із ОСОБА_2 борг в сумі 396 750 гривень, що еквівалентно 50 000 доларам США, та судові витрати в сумі 1730 гривень.

В апеляційній скарзі на рішення ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст. 1046, 1047; ч. 2 ст. 1049 ЦК України, ст.ст. 61, 222 ЦПК України.

Судом не враховано, що представник позивача в судовому засіданні визнав, що кошти у ОСОБА_3 були позичені для громадянина ОСОБА_5, а ОСОБА_2 був лише посередником між сторонами у договорі позики і повинен повернути кошти позивачу після отримання їх від ОСОБА_5

Тобто, ОСОБА_2 не є позичальником цих коштів і не повинен нести відповідальності за невиконання зобов"язань ОСОБА_5

Доказами у справі не підтверджується дата передачі коштів, тому неможливо визначити, яка норма матеріального права повинна регулювати спірні правовідносини – норма Цивільного кодексу УРСР (1540-06) 1963 року, чи норма Цивільного кодексу України (435-15) 2003 року.

Відсутні у справі докази щодо отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_5 для передачі їх ОСОБА_3

Головуючий у справі – Сеньков О.Г. Справа № 22-ц-3970 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 27

Крім того, позика мала бути повернутою протягом 30 днів з дня отримання вимоги про її повернення, однак такі вимоги ОСОБА_2 не пред"являлись.

Суд безпідставно відхилив клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_7 та позивача у справі ОСОБА_3 для встановлення дійсних обставин справи.

Тому апелянт просив скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 березня 2010 року, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 10, 59, ч.2, 60, 213, 308 ЦПК України (1618-15) суд вирішує спір на засадах змагальності.

Кожна сторона доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення суду є законним, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049, 1051, 1053 ЦК України зобов"язання за договором позики повинні виконуватись обома сторонами.

Одностороння відмова від їх виконання не допускається.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів.

Договір є укладеним з моменту передачі грошей, і укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Позичальник вправі оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді ним не були одержані від позикодавця.

Якщо договір повинен укладатись у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді не були одержані від позикодавця.

Це положення не застосовується лише тоді, коли договір позики був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов"язанням.

Заміна боргу позиковим зобов"язанням провадиться з додержанням вимоги про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

Судом правильно встановлено, що відповідно до розписки від 27 вересня 2007 року ОСОБА_2 зобов"язався повернути ОСОБА_3 на протязі п"яти місяців до лютого 2008 року належні останньому на праві власності 50 000 доларів США, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_7 для передачі їх ОСОБА_3 і вчасно не передав.

Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи: оригіналами розписок від 27 вересня 2007 року та від 04 липня 2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні не визнавав і не визнає заперечень представника відповідача на позов та доводів його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Належних та допустимих доказів на спростування позову ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 та його представник суду не надали.

При таких обставинах суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення, підстави до скасування ухваленого якого в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307- 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.