Справа № 22ц–6295/2010

Головуючий по 1 інстанції - Дерунець О.А.

Категорія : 19, 27

Доповідач в апеляційній інстанції - Демченко В.А.

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси", ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, -

10 серпня 2009 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Автомир-Черкаси",ОСОБА_6,ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 07 серпня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем ТОВ "Автомир-Черкаси" було укладено кредитний договір № 010/05-02/061-08. На підставі даного договору відповідачу було надано кредит в сумі 480 000 доларів США строком до 20 травня 2009 року зі сплатою 13% річних .

З метою виконання забезпечення зобов’язань за кредитним договором, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було 07 серпня 2008 року було укладено два договори поруки № 010/02-02/061-08 оп1 та №010/02-02/061-08 оп. За умовами цих договорів поруки поручителі поручилися перед кредитодавцем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором .

Відповідачем ТОВ "Автомир-Черкаси" не виконано зобов’язання пункту 10 кредитного договору, а саме: не сплачується основна заборгованість за кредитом та відсотки за його користування і станом на 04 серпня 2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 421 800 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 9472, 20 доларів США та пеня в сумі 28 607, 69 доларів США, а всього 459 879, 89 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті 3 540 155, 39 грн.

рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2010 року позов задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ "Автомир-Черкаси", ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/061-08 від 07 серпня 2008 року в сумі 459 879, 89 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті 3 540 155, 39 грн. та судові витрати - 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 3 541 885, 39 грн.

В апеляційних скаргах ТОВ "Автомир-Черкаси", ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять скасувати рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року, як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванні обставин справи, ухваливши нове рішення про відмову в задоволені позову ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та вирішити питання щодо судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, інші сторони будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду в засідання не з'явились, не повідомивши про причини неявки, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають до відхилення, а апеляційна скарга ТОВ "Автомир-Черкаси" до часткового задоволення.

Так, колегією суддів встановлено, що 7 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Автомир-Черкаси" був укладений договір №010\05-02\061-08 "Відновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів", згідно якого позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 826 000.00 доларів США, а відповідач зобов’язувався отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії (а.с.6-9).

В забезпечення виконання зобов'язань по договору відновлювальної кредитної лінії від 7 серпня 2008 року з ТОВ "Автомир-Черкаси", цього ж дня, був укладений договір поруки №010\05-02\061-08 оп1 від 7 серпня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6, відповідно до п.3.1 умов даного договору поруки, поручитель та боржник солідарно відповідає перед Кредитором у повному обсязі за виконання зобов'язання (а.с.11).

Також, 7 серпня 2008 року, в рахунок забезпечення виконання зобов’язання за договором кредитної лінії, було укладено аналогічний договір поруки №010\05-02\061-08 оп. з ОСОБА_7 (а.с.12).

Свої зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії позивач виконав, перерахувавши 12 серпня 2008 року за меморіальним ордером №2 суму в розмірі 2325600.00 гривень відповідачу ТОВ "Автомир-Черкаси" для подальшої конвертації для рефінансування заборгованості у ВАТ "Кредо банк", а за платіжним дорученням №867 від 12 серпня 2008 року ТОВ "Автомир-Черкаси" перерахувало суму в розмірі 2215200.00 гривень до ВАТ "Кредо банк" для погашення кредитної лінії на погашення кредитного договору №39-ю\2007 від 28.09.07 р., але відповідач - ТОВ "Автомир-Черкаси" взяті на себе зобов'язання по поверненню коштів по договору кредитної лінії в обумовлений договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Як випливає із ст. 553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Він зазвичай лише здійснює підготовчі дії до укладення договору поруки, підшукуючи поручителя і одержуючи його згоду. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

А тому, за наявними у справі матеріалами, які свідчать про укладення договору відновлювальної кредитної лінії та договорів поруки, в один і той же день, та про обізнаність відповідачів по справі про укладені правочини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг в цій частині щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 554 ЦК України є необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Доводи апелянтів про недійсність укладених договорів кредиту та поруки, а також їх нікчемність, є безпідставними, оскільки дані вимоги були предметом розгляду господарських судів і по них прийнято рішення про відмову у визнанні їх недійсними та нікчемними.

Посилання апелянтів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на те, що їм не направлялась вимога про виконання зобов’язання, також, є безпідставними, оскільки позивачем, листом – вимогою №09-03\06-166 від 03.04.2009 року, відповідачі повідомлялись про необхідність виконання зобов’язання за укладеним договором, і яку вони отримали 07.04.2009 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в частині стягнення кредитної заборгованості з поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вірно визначив спірні правовідносини між сторонами, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, повно і об'єктивно дослідив обставини справи, ухваливши рішення з додержанням вимог законодавства, і підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на його законність.

Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитною угодою з ТОВ "Автомир-Черкаси", суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Автомир-Черкаси" не виконало взяті на себе зобов’язання щодо сплати кредиту, з чим колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чим інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Вирішуючи спір в порядку цивільного судочинства, суд, зазначені положення не врахував і не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи - ВАТ"Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Автомир-Черкаси", які виникли з укладеного між ними кредитного договору і які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України), та позов юридичної особи – ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що виникли з договорів поруки, який може бути самостійним і окремим предметом позову.

За положеннями ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За роз’ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року 32 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) , - суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Однак, дані положення законодавства в цій частині не були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення.

А тому, за викладених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із закриттям провадження в частині позовних вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Автомир-Черкаси" про стягнення заборгованості за кредитним договором, в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. 303, ст. 304, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси" задовольнити частково.

рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, - в частині стягнення з ТОВ "Автомир-Черкаси" заборгованості за кредитним договором скасувати та закрити провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Черкаси" про стягнення заборгованості за кредитною угодою, в іншій частині рішення залишити без зміни.

рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту проголошення.