АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010р. м. Одеса
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs16771596) )
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Артеменко І.А.
Суворова В.О.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 червня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 травня 2005р. з вини відповідача сталася ДТП в результаті якої автомобіль позивача Міцубісі Вагон, д\нНОМЕР_1отримав механічні ушкодження. Позивач просить стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі 7119,43грн., моральну шкоду у розмірі 1700грн., крім того, додатково просить стягнути вартість оплати судового збору і витрати на допомогу адвоката.
У серпні 2007р. ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріального та морального збитку спричиненого ДТП. В обґрунтування своїх вимог позивач по зустрічному позову посилається на те, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, в результаті якої автомобіль позивача ВАЗ 2106, д/н отримав механічні ушкодження. Позивач по зустрічному позову просить стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі 531грн., моральний збиток у розмірі 15000грн., витрати на правову допомогу – 500грн. та витрати на дорогу та поштові послуги у розмірі 450грн.
рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 червня 2009р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7119грн. 43коп. основного боргу по відшкодуванню матеріального збитку, 1700грн. у відшкодування моральної шкоди, 68грн. витрат по оплаті судового збору і 200грн. витрат по оплаті допомоги адвоката, а всього 9087грн.43коп.
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовлено.
Справа з апеляційною скаргою надсилалася для розгляду в апеляційний суд Одеської області та ухвалою суду від 11 листопада 2009р. справу було знято з апеляційного розгляду, направлена до суду першої інстанції для вирішення питання щодо поновлення строку для розгляду зауважень на журнал судового засідання.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 березня 2010р. зауваження ОСОБА_2 на протокол судового засідання залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до іншого суду іншим суддею, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що 26 травня 2005р. з вини ОСОБА_2 відбулась ДТП, у зв’язку із чим був пошкоджений автомобіль ОСОБА_3 Вартість відновлювальних робіт щодо автомобіля склала 7119,43грн. виходячи з наведеного, суд вважав необхідним покласти відповідальність щодо відшкодування шкоди на ОСОБА_2
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд відповідно до п.4 ст.309ЦПК України рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, що згідно схеми складеної працівником ДАЇ, 26 травня 2005р. (а.с.13) відбулась ДТП за участю автомобілів ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 та Мицубісі Вагон, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 У відповідності до висновку автотоварознавчої експертизи №3719 від 8 червня 2005р. (а.с.4-8) вартість відновлювальних робіт автомобіля Мицубісі, який належить ОСОБА_3 складає 7119,43грн. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №3770 від 19 жовтня 2005р. (а.с.99-102) вартість відновлювальних робіт автомобіля ВАЗ 2106, який належить ОСОБА_2 складає 531,64грн.
Дослідивши зазначені докази, а також висновок №10027 від 4 січня 2008р. (а.с.131) у сукупності з іншими матеріалами справи та поясненням сторін щодо обставин ДТП, судова колегія дійшла до висновку, що ДТП відбулась з вини водія автомобіля Мицубісі Вагон – ОСОБА_3, який у порушення п.п.13.1 Правил Дорожнього Руху (1306-2001-п) не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106, під керуванням ОСОБА_2 Цей факт також підтверджено схемою ДТП та висновком №10027 судової транспортно-трасологічної експертизи обставин зіткнення автомобілів від 4 січня 2008р. (а.с.131-134). Висновком підтверджено, що не відповідають умовам контактування наявність на капоті автомобіля Міцубісі декілька вм’ятин, утворення котрих при одно контактній взаємодії з автомобілем ВАЗ-2106 мало вірогідно.
Крім того, вказаного висновку судова колегія дійшла виходячи з того, що постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 3 лютого 2009р. (а.с.175-177) встановлені порушення з боку інспектора ДАЇ ОСОБА_4, яки склав адміністративні документи за фактом ДТП з порушення порядку і правил їх складання. Порушення з боку ОСОБА_4 підтверджені перевіркою ГУ МВС України в Одеській області від 29 грудня 2008р. (а.с.178).
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції не ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав.
Як визначено ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Оскільки транспортним засобом автомобілем Міцубісі державний номер НОМЕР_1, на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_3 та порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження автомобіля ВАЗ-2106, який належить ОСОБА_2 судова колегія вважає необхідним покласти відповідальність щодо її відшкодування на нього.
Оцінюючи докази надані ОСОБА_3 щодо вини ОСОБА_2, судова колегія вважає, що їх не можливо узяти за основу, оскільки вони складені з порушенням порядку та правил, що в подальшому послужило підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про задоволення вимог ОСОБА_2 та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,309,316ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 червня 2009р. скасувати.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмір 531грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500грн.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Ю.М. Градовський
В.О. Суворов
І.А. Артеменко