Головуючий суду першої інстанції Бриндя М.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді Кустової І.В.,

суддів Іщенка В.І.,

Притуленко О.В.

при секретарі Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до ОСОБА_4 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 26 серпня 2010 року,

У листопаді 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (далі – ВАТ "Крименерго") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення збитків у розмірі 7421, 67 грн., завданих порушенням Правил користування електричної енергії для населення (1357-99-п) (далі – Правила).

Вимоги позову мотивовані тим, що 06 липня 2009 року при перевірці дотримання Правил (1357-99-п) у домоволодінні відповідачки виявлені факти порушення цих Правил (1357-99-п) шляхом споживання електричної енергії поза приладами обліку, про що складений акт № 171893, на підставі якого комісія Нижньогірського РЕМ нарахувала збитки у вказаному розмірі. Добровільно відшкодовувати збитки ОСОБА_4 відмовляється.

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 26 серпня 2010 року позов ВАТ "Крименерго" задоволений:

стягнуто з відповідачки на користь позивача по акту № 171893 від 06 липня 2009 року Про порушення Правил користування електричної енергії (1357-99-п) побутовим споживачем 7421, 67 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Так апелянт вказує, що вона не мала можливості використовувати змонтовану поза засобами обліку розетку, яка виявлена представниками позивача, у зв’язку з находженням даної розетки під штукатуркою, крім того не встановлено, хто змонтував дану розетку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 цього Кодексу апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 06 липня 2009 року при перевірці дотримання Правил (1357-99-п) у домоволодінні відповідачки працівниками позивача виявлено порушення цих Правил (1357-99-п) шляхом самовільного підключення електроустановки до дротів, які є власністю абонента, розташованих до засобів обліку (безоблікова розетка), про що складений акт № 171893.

Рішенням комісії Нижньогірського РЕМ з розгляду цього акту, яке оформлено протоколом № 8 від 09 липня 2010 року, відповідачці нараховані збитки у розмірі 7421, 67 грн.

Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджені матеріалами справи.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачкою Правил (1357-99-п) , що є підставою для нарахування завданих енергопостачальнику збитків та покладення на неї обов’язку щодо відшкодування цих збитків.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статті 714 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), статтями 24-27 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі – ОСОБА_1).

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами (1357-99-п) .

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідачка користується електроенергією, постачальником якої є позивач, на її прізвище відкрито особовий рахунок, відповідно до якого вона сплачує кошти за отриману електроенергією.

Таким чином, встановлено, що у сторін виникли договірні правовідносини.

Виходячи з положень статей 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Факт виявлення у будинку відповідачки порушень Правил (1357-99-п) шляхом самовільного підключення к дротам, які є власністю абонента, та розташовані до засобів обліку (безоблікова розетка) підтверджений актом про порушення Правил користування електричною енергією (1357-99-п) побутовим споживачем № 171893 від 06 липня 2009 року (а.с. 5), показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та не заперечується відповідачкою.

Підпункт 6 пункту 3.1 та пункт 3.5 ОСОБА_1 передбачають здійснення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії внаслідок вказаного у акті № 171893 від 06 липня 2009 року порушення Правил (1357-99-п) . Розрахунок наданий відповідачем на підтвердження розміру збитків відповідає положенням ОСОБА_1 та не оскаржується відповідачкою (а.с. 6).

Таким чином, у наявності необхідні умови для покладення на відповідачку обов’язку щодо відшкодування позивачу збитків, завданих порушенням Правил користування електричної енергії для населення.

За таких обставин колегія суддів визнає правильним висновок суду першої інстанції щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Довід апеляційної скарги про неможливість використовування розетки, у зв’язку з находженням її на час здійснення перевірки під штукатуркою, не свідчить про відсутність порушення Правил (1357-99-п) та не підтверджує факт її невикористовування споживачем взагалі.

Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на невстановлення особи, яка змонтувала безоблікову розетку, оскільки чинним законодавством з питань електроенергетики, такого обов’язку при виявленні порушення Правил (1357-99-п) на працівників енергопостачальника не покладено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 26 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.