Справа № 22-11684 

Головуючий в 1 інстанції – Соболєва І.П.

Категорія - 27 Доповідач – Могутова Н.Г.

в складі:

головуючого Могутової Н.Г.,

суддів Бабенка П.М.,

Лук"янової С.В.

при секретарі Поляковій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-банк" на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 29 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-банк" (далі – ПАТ КБ "Правекс-банк") звернуловся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 29 квітня 2010 року, яким частково задоволено позов ПАТ КБ "Правекс-банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом: суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2256-010/06Р від 4.08.2006 року в розмірі 229906 грн.60 коп.. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовив.

ПАТ КБ "Правекс-банк" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги, а саме - стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом договору іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не приймала участі, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з наступного:

4 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-банк" було укладено кредитний договір № 2256-010/06Р, згідно якому ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 32000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на час фактичного користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту 4 серпня 2031 року.

4 серпня 2006 року між сторонами було укладено договір іпотеки, яким забезпечується виконання зобов"язань іпотекодавця за кредитним договором. ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1.

В зв"язку з невиконанням відповідачем умов договору кредиту і утворенням заборгованості, 19 травня 2009 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 29 квітня 2010 року частково задоволено позов ПАТ КБ "Правекс-банк": суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2256-010/06Р від 4.08.2006 року в розмірі 229906 грн.60 коп.. В задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовив з тих підстав, що на час звернення до суду добросовісним набувачем вказаної квартири є ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, яка укладала договір іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно 4 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-банк" було укладено кредитний договір № 2256-010/06Р, згідно якому ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 32000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на час фактичного користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту 4 серпня 2031 року. Також 4 серпня 2006 року між сторонами було укладено договір іпотеки, яким забезпечується виконання зобов"язань іпотекодавця за кредитним договором. ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1.

В зв"язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов"язань за кредитним договором станом на 30 квітня 2009 року утворилась заборгованість на загальну суму 229906 грн.60 коп.

Проти цих обставин не заперечують і сторони по справі, сума заборгованості сторонами не оскаржується.

В судовому засіданні було встановлено, що після укладення договору іпотеки ОСОБА_1 продала свою квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час укладення договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказана квартира не була предметом іпотеки, тому на вказане майно не може бути звернено стягнення.

Проте апеляційний суд не може погодитись з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також п.3.1.1 Договору іпотеки квартири (а.с.11) передбачено право іпотекодержателя у разі порушення іпотекодавцем умов основного зобов"язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, задоволення своїх вимог за основним зобов"язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеки.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов"язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В судовому засіданні було встановлено, що дійсно, право власності на квартиру, яка передана позивачу в іпотеку, набула ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 не була повідомлена про те, що квартира є предметом іпотеки. Проте згідно з вказаними вище положеннями закону до ОСОБА_2 як власника квартири перейшли права та обов"язки іпотекодавця.

На час розгляду справи в суді першої інстанції договір іпотеки ніхто із сторін не оскаржив, він є дійсним.

Крім того, згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 наявна заборона на нерухоме майно, дата реєстрації 4 серпня 2006 р. (а.с.158).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що відповідно до положень цивільного законодавства та кредитного договору і договору іпотеки квартири, укладених між сторонами, необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким стягнути суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-банк" задовольнити частково.

рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 29 квітня 2010 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-банк" заборгованість за договором кредиту у розмірі 229 906 грн. 60 коп. шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.