ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            04.06.2003
 
 
                             (Витяг)
 
     Постановою Печерського  районного суду м.  Києва від 30 січня
2003 р.  Б.  притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 185-1 КпАП
( 80731-10 ) (80731-10)
         і піддано адміністративному арешту за те,  що він  29
січня 2003 р., знаходячись на вул. Грушевського в м. Києві, тримав
у руках плакат із написом  політичного  характеру,  порушивши  цим
встановлений порядок проведення демонстрацій.
 
     Розглянувши матеріали справи,  Голова Верховного Суду України
визнав,  що  зазначена  постанова  місцевого  суду  є незаконною і
підлягає скасуванню,  а справа  -  направленню  на  новий  судовий
розгляд з таких підстав.
 
     Відповідно до  ч.  1  ст.  39  Конституції  ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
        
громадяни  мають  право  збиратися  мирно,  без  зброї і проводити
збори,  мітинги,  походи  та  демонстрації,  про  проведення  яких
завчасно   сповіщаються   органи  виконавчої  влади  чи  місцевого
самоврядування.
 
     Порядок проведення  цих  заходів  у  м.   Києві   встановлено
рішенням  Київської  міської  ради  від  24  червня  1999 р.  "Про
визначення порядку організації та проведення у  Києві  недержавних
масових          громадських          заходів         політичного,
культурно-просвітницького,  спортивного,  видовищного  та   іншого
характеру" ( ra0317023-99 ) (ra0317023-99)
         і додатком до цього рішення.
 
     Як убачається  з  матеріалів справи,  суд під час її розгляду
достатньою мірою не врахував норм зазначених  правових  актів,  за
змістом яких демонстрація є масовим заходом,  що передбачає участь
значної кількості людей.  У той же  час  із  рапортів  працівників
міліції видно,  що Б. тримав у руках плакат із написом політичного
характеру одноосібно, інші громадяни участі в цьому не брали.
 
     За таких    обставин   висновок   суду   про   порушення   Б.
установленого  порядку  проведення  демонстрацій  є   передчасним,
оскільки у постанові не наведено не тільки переконливих доказів на
його підтвердження, а й будь-яких суджень з цього приводу.
 
     У зв'язку  з  цим  Голова  Верховного  Суду України постанову
місцевого суду  скасував,  а  справу  направив  на  новий  судовий
розгляд,  запропонувавши  у  ході останнього  на підставі належних
доказів визначити правову природу дій Б.,  а саме  встановити,  чи
дійсно той  брав  участь  у  демонстрації  з порушенням порядку її
проведення,  чи   реалізовував   конституційне   право   на вільне
вираження  своїх  поглядів  і  переконань (ч.  1 ст.  34 Основного
Закону ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ),  та ухвалити  рішення,  яке  б  відповідало
вимогам закону.