колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 квітня 2010р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку спадкового майна, поділ спадкового майна та визначення порядку користування земельною ділянкою,

у вересні 2009р. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку спадкового майна, поділ спадкового майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла мати позивачки ОСОБА_7 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1. Вона разом з відповідачкою, яка також є донькою померлої, доглядала за будинком, обробляла город, після смерті матері взяла собі частку спадкового майна, а саме: хустину та декілька тарілок. 27 вересня 2002р. вона зареєструвалась у будинку разом зі своїм сином, але до 2009р. їй не було відомо, що її сестра ще у 2000р. оформила право власності на будинок в порядку спадкування за законом на себе.

Вона пропустила строк позовної давності з поважних причин: вкрай тяжкі матеріальні умови проживання, про наявність порушеного права їй стало відомо лише у 2009р., в зв’язку з чим вона просить суд поновити строк позовної давності. Окрім цього, у її свідоцтві про народження прізвище матері зазначено як "ОСОБА_5, але втрачено актовий запис про розірвання її шлюбу з ОСОБА_8 За таких обставин вона також просить встановить факт, що вона є донькою ОСОБА_7.

рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 квітня 2010р. ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку спадкового майна, поділ спадкового майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення її позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема апелянт посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск нею строку позовної давності, оскільки про наявність порушеного права на отримання спадщини за законом їй стало відомо лише у 2009р. Окрім цього право власності матері було оформлено лише після її смерті – 14 червня 1999р. на підставі розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації № 960. Суд відмовив їй у допиті свідків, які могли підтвердити факт прийняття нею спадщини у вигляді хустини та декількох тарілок та фактичний вступ до управління спадщиною шляхом догляду за будинком та обробки присадибної ділянки. Суд не взяв до уваги ці обставини, дійшовши помилкового висновку про неприйняття нею спадщини.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що позивачка не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд дійшов висновку, що догляд за будинком, городом не є вступом до управління чи володіння спадковим майном. Суд відмовив позивачці у задоволенні позову в зв’язку з пропуском нею строку позовної давності, оскільки вона повинна була дізнатися про оформлення сестрою спадщини на себе ще у 2002р., коли була зареєстрована у спірному будинку.

Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 80 ЦК України ( у редакції 1963р.) якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка у позовній заяві ставила питання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності і просила суд поновити його.

Суд не обговорив це питання, не вирішив питання щодо поважності строку позовної давності, відмовивши у позові за його пропуском.

Суд, окрім цього, не взяв до уваги показання позивачки про те, що про наявність порушеного права їй стало відомо лише у серпні 2009р., а звернулась до суду з позовом у вересні 2009р.

Окрім цього, висновок суду про те, що догляд за будинком, городом не є вступом до управління чи володіння спадковим майном, суперечить вимогам ст. 549 ЦК України (у редакції 1963р.), відповідно до якої будь-які дії, направлені на управління спадковим майном, можуть бути визнанні фактичним прийняттям спадщини.

В позовній заяві ОСОБА_5 заявляла клопотання про допит свідків, проте суд безпідставно відмовив їй у задоволенні цього клопотання.

Неповне з’ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права є підставою відповідно до п. п. 2, 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 549 ЦК України (у редакції 1963р.), яка регулює питання про прийняття спадщини, яка відкрилась до 01.01.2004р., визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він вступив в управління чи володіння спадковим майном. Вказані дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судова колегія встановила, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла мати позивачки та відповідачки – ОСОБА_7 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1.

Протягом шести місяців після смерті матері ОСОБА_7, позивачка разом з відповідачкою, яка також є донькою померлої, доглядала за будинком, обробляла город, взяла собі частку спадкового майна, а саме: хустину та декілька тарілок.

Вищезгадані обставини підтверджуються показаннями допитаних у засіданні колегії суддів свідків (у допиті яких було відмовлено судом першої інстанції): ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України (у редакції 1963р.) будь-які дії, направлені на управління спадковим майном, можуть бути визнанні фактичним прийняттям спадщини.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновків, що ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1., у вигляді домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1.

Колегія суддів також встановила, що 27 вересня 2002р. ОСОБА_5 зареєструвалась у будинку разом зі своїм сином, та стала постійно проживати у ньому, але до 2009р. їй не було відомо, що її сестра ще у 2000р. оформила право власності на будинок в порядку спадкування за законом на себе.

За таких обставин судова колегія вважає, що вона пропустила строк позовної давності з поважних причин: вкрай тяжкі матеріальні умови проживання, про наявність порушеного права їй стало відомо лише у 2009р., і поновляє його на підставі ч.2 ст. 80 ЦК України (у редакції 1963р.).

Враховуючи, що ОСОБА_6. приховала від державного нотаріуса наявність спадкоємця першої черги, який фактично прийняв спадщину, а саме – ОСОБА_5, і отримала 15 серпня 2000р. свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, зазначене свідоцтво, посвідчене 15 серпня 2000р. державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 2-2399, колегія суддів визнає його недійсним.

ОСОБА_6 не заперечує, що ОСОБА_5 є донькою померлою, тому судова колегія задовольняє й позовні вимоги останньої про встановлення факту родинних відносин.

Підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на частку спадкового майна, поділ спадкового майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 562 ЦК України (у редакції 1963р.) поділ спадкового майна у разі, коли спадкоємці не досягли угоди про його поділ, здійснюється у судовому порядку відповідно до часток кожного із спадкоємців.

Згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи № 372 від 02 березня 2010р. (арк.37-55) поділ будинку літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами – "Б"-сарай, вбиральня, огорожа та замощення, розташованого у АДРЕСА_1, вартістю 100 000 грн. можливий в одному варіанті: перша частка жилого будинку складається з кімнати 1-4 жилою площею 11,9 кв. м., кухні 1-5 площею 7,1 кв. м., сараю літ "Б", вбиральні, Ѕ частку огорожі та замощення вартістю 48634 грн.; друга частка жилого будинку складається з кімнати 1-1 жилою площею 16,1 кв. м., передпокою 1-2 площею 7,3 кв. м., коридору 1-3 площею 3,8 кв. м. вартістю 51366 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_5 бажає, щоб їй була виділена друга частка будинку, а ОСОБА_6. заперечує у цілому проти поділу, судова колегія задовольняє вимоги позивача.

Пропорційно часткам співвласників у спільній частковій власності, судова колегія на підставі ст. 67 Земельного Кодексу України (у редакції 1991р.) визначає порядок користування земельною ділянкою площею 1300 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 650 кв. м. з урахуванням площі під будовами, що відповідає Ѕ ідеальної частки. На схематичному плані земельна ділянка окрашена у голубий колір, та виділивши з ОСОБА_6 та користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати у розмірі: 469 грн. – судовий збір, 297 – витрати на ІТЗ, всього 766 грн.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам судова колегія присуджує з ОСОБА_6 та користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати у розмірі: 469 грн. – судовий збір, 297 – витрати на ІТЗ, всього 766 грн. та стягнути з ОСОБА_6 в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору у розмірі 291 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 319, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 квітня 2010р. скасувати, ухвалити нове рішення такого змісту.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_5 строку позовної давності та поновити його.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку спадкового майна, поділ спадкового майна та визначення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Мазанка Сімферопольського р-ну АР Крим, є дочкою ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. у с. Строгонівка Сімферопольського р-ну.

Встановити, що ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1., що складається з цілого жилого будинку літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами – "Б"-сарай, розташованого у АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_6, посвідчене 15 серпня 2000р. державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 2-2399, на спадкове майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1., що складається з цілого жилого будинку літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами – "Б"-сарай, розташованого у АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом за кожній на Ѕ частку жилого будинку літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами: "Б"- сарай, вбиральню, огорожу та замощення, розташованого у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1300 кв. м., включаючи площу, зайняту під будовами.

Поділити жилий будинок літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами – "Б"-сарай, розташованого у АДРЕСА_1 вартістю 100 000 грн. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право, виділивши ОСОБА_6 першу частку жилого будику, що складається з кімнати 1-4 жилою площею 11,9 кв. м., кухні 1-5 площею 7,1 кв. м., сарай літ "Б", вбиральню, Ѕ частку огорожі та замощення вартістю, визнавши за нею право власності на цю частку будинку та господарських споруд вартістю 48634 грн..

Виділити ОСОБА_5, визнавши за нею право власності, другу частку жилого будинку, що складається з кімнати 1-1 жилою площею 16,1 кв. м., передпокою 1-2 площею 7,3 кв.м., коридору 1-3 площею 3,8 кв.м. вартістю 51366 грн.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на жилий будинок літ "А" жилою площею 28,0 кв. м. з господарськими спорудами – "Б"-сарай, розташований у АДРЕСА_1 вартістю 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 різницю вартості виділених часток домоволодіння у сумі 1366 грн.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 1300 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 650 кв. м. з урахуванням площі під будовами, що відповідає Ѕ ідеальної частки.. На схематичному плані земельна ділянка окрашена у голубий колір,

Виділити у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 650 кв. м. з урахуванням площі під будовами, що відповідає Ѕ ідеальної частки. На схематичному плані земельна ділянка окрашена у рожевий колір.

Стягнути з ОСОБА_6 та користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати у розмірі: 469 грн. – судовий збір, 297 – витрати на ІТЗ, всього 766 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору у розмірі 291 грн.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двадцятиденний строк.