СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            16.04.2003

     Судова палата у цивільних справах  Верховного  Суду  України,
розглянувши  справу  за  позовом  Акціонерного  комерційного банку
<...> (далі - АКБ) до Н-р О.  А.,  К-ої  Т.  І.  та  третіх  осіб:
господарського  товариства  <...>  (далі - ГТ) та К-а О.  М.,  про
визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу  автомобіля  та  за
зустрічним  позовом Н-р О.  А.  до АКБ про відшкодування моральної
шкоди, В С Т А Н О В И Л А:

     У березні 2001 року АКБ звернувся до суду з позовом до Н-р О.
А.  та  К-ї  Т.  І.  з  позовом  про  визнання  недійсним договору
купівлі-продажу автомобіля.

     В обгрунтування вимог позивач  зазначав,  що  в  забезпечення
виконання умов кредитного договору від 4 липня 1996 року в заставу
ГТ, крім іншого майна, було передано автомобіль ВАЗ-21213 "Нива".

     Цей автомобіль за  договором  купівлі-продажу  за  їх  згодою
перейшов у власність К-а О. М., а надалі без їх згоди за договором
купівлі-продажу від 31 березня 2000 року перейшов у власність  К-ї
Т.  І.,  а  за  договором  купівлі-продажу від 3 жовтня 2000 року,
укладеним між К-ою Т.  І.  та Н-р  О.  А.,  власницею  його  стала
остання.

     Посилаючись на   зазначене  та  на  те,  що  зобов'язання  по
кредитному договору ГТ  не  виконано,  а  договір  купівлі-продажу
заставленого  автомобіля  укладено  без  згоди  заставодержателя з
порушенням вимог чинного законодавства,  просив  визнати  договори
купівлі-продажу автомобіля,  укладені між К-им О. М. та К-ою Т. І.
та між К-ою Т.  І.  та Н-р О. А., недійсними та звернути стягнення
на предмет застави, що знаходиться у власності Н-р О. А.

     У червні 2001 року Н-р О. А. звернулася із зустрічним позовом
до АКБ про відшкодування моральної шкоди у розмірі <...>, завданої
безпідставним зверненням до неї з позовом.

     Рішенням Подільського  районного  суду м.  Києва від 2 серпня
2001 року,  залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва
від  14  листопада  2001  року,  в  задоволенні  позову  АКБ  та в
задоволенні зустрічного позову Н-р О. А. відмовлено.

     У касаційній скарзі АКБ просить скасувати ці судові рішення з
підстав порушення судом норм матеріального права,  зокрема ст. ст.
17, 28 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
        .

     Перевіривши матеріали  справи,  Судова   палата   вважає   за
необхідне касаційну скаргу відхилити з наступних підстав.

     Постановлюючи рішення,    з   висновками   якого   погодилася
апеляційна інстанція,  районний суд виходив з того, що згода банку
на  продаж цього автомобіля ГТ К-у О.  М.  була.  Він взяв на себе
зобов'язання повернути банку суму за проданий  спірний  автомобіль
і, продавши його К-ій Т. І., повернув цю суму банку.

     К-а Т.  І.  та Н-р О.  А. не брали на себе ніяких зобов'язань
перед банком і тому  перехід  права  власності  на  автомобіль  за
договором  купівлі-продажу К-ій Т.  І.,  а згодом до Н-р О.  А.  є
правомірним.

     Ці висновки суду відповідають обставинам справи,  доказам, що
є у   справі   і   не  суперечать  Закону  України  "Про  заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
        .  Виходячи  з  наведеного,  підстави  для  задоволення
касаційної скарги відсутні.

     Керуючись ст.  334  ЦПК  України  ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  Судова палата
У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу  АКБ  залишити  без  задоволення,  а рішення
Подільського районного суду м.  Києва від 2 серпня  2001  року  та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2001 року - без
зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

 Головуючий                                                А.Ярема

 Суддя-доповідач                                           М.Білюк