СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            02.04.2003
 
 
     Судова палата у цивільних  справах  Верховного  Суду  України
розглянувши  в  судовому  засіданні справу за скаргою Житомирської
митниці  на  дії  посадових  осіб  державної   виконавчої   служби
Богунського районного     управління    юстиції    м.    Житомира,
В С Т А Н О В И Л А:
 
     У березні 2002 р.  Житомирська митниця звернулась до суду  із
зазначеною  скаргою,  в  якій  просила  визнати дії посадових осіб
державної виконавчої служби щодо винесення постанов від 27  лютого
2002  р.  про  поновлення  виконавчих  проваджень  та зобов'язання
митниці виконати рішення Київського районного суду м.  Харкова від
29  грудня  1999  р.  та  ухвалу  цього  суду від 23 січня 2002 р.
неправомірними,  посилаючись  на  те,  що  поновлення   виконавчих
проваджень   та  зобов'язання  митниці  проводити  пільгове  митне
оформлення    вантажів    дочірнього    підприємства     спільного
українсько-чеського   підприємства   (далі   -  СУЧП)  "Контур"  -
товариства з  обмеженою  відповідальністю  (далі  -  ТОВ)  "Пульс"
суперечить  діючому законодавству України,  зокрема Закону України
"Про   усунення   дискримінації    в    оподаткуванні    суб'єктів
підприємницької  діяльності,  створених  з  використанням майна та
коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
        .
 
     Рішенням Богунського районного суду м.  Житомира від 7 червня
2002 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської
області від 10 вересня 2002 р., в задоволенні скарги відмовлено.
 
     У касаційній скарзі  Житомирська  митниця  просить  скасувати
ухвалені  у  справі судові рішення та постановити нове рішення про
задоволення  їх  скарги,  посилаючись  на  порушення  судами  норм
матеріального права.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Відмовляючи в задоволенні скарги,  суд  виходив  з  того,  що
оскаржувані  дії  посадових  осіб державної виконавчої служби були
вчинені відповідно  до  закону,  в  межах  їх  повноважень,  права
заявника не було порушено.
 
     Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд при
розгляді скарги не врахував вимоги норм матеріального права, якими
регулюються  питання  примусового виконання виконавчих документів,
прийнятих на підставі рішень та ухвал судів щодо гарантій  захисту
іноземних інвестицій.
 
     Відповідно до  Закону  України  "Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб'єктів підприємницької  діяльності,  створених  з
використанням  майна  та  коштів  вітчизняного  походження" від 17
лютого 2000 р.  N 1457-III ( 1457-14  ) (1457-14)
          (із  змінами,  внесеними
згідно із Законом N 2899-III ( 2899-14 ) (2899-14)
         від 20 грудня 2001 р.) та
згідно з рішенням Конституційного Суду України від 29  січня  2002
р. ( v001p710-02  ) (v001p710-02)
          (справа  про  оподаткування  підприємств  з
іноземними інвестиціями) з дня набуття  чинності  частиною  першою
статті  5  наведеного  Закону спеціальне законодавство та державні
гарантії  захисту  іноземних  інвестицій,  які  діяли  на   момент
реєстрації   інвестицій   і   підлягали   застосуванню  на  вимогу
іноземного інвестора на підставі гарантій від зміни законодавства,
застосовуються  у  межах,  передбачених  статтею 3 цього Закону та
статтею 19   Закону   України   "Про   інвестиційну    діяльність"
( 1560-12 ) (1560-12)
        .
 
     Положення частини   першої   статті  5  Закону  ( 1457-14  ) (1457-14)
        
взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для
відмови  у  наданні,  так  і для припинення раніше наданих пільг у
сфері валютного і  митного  регулювання  та  справляння  податків,
зборів   (обов'язкових   платежів)   підприємствам   з  іноземними
інвестиціями,  їх  дочірнім   підприємствам,   а   також   філіям,
відділенням,  іншим відокремленим підрозділам,  включаючи постійні
представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних
інвестицій та їх реєстрації.
 
     Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 26  Закону  України  "Про
виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р.  N 606-XIV ( 606-14 ) (606-14)
        
державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження
у  разі  наявності  інших  обставин,  передбачених  законом,   які
виключають здійснення виконавчого провадження.
 
     Виходячи з  наведеного,  суду  при  вирішенні   питання   про
правомірність  дій  посадових  осіб  державної  виконавчої  служби
необхідно  було  перевірити  чи  не   виникли   обставини,   прямо
передбачені   законом,   які   виключають  здійснення  виконавчого
провадження.
 
     Судом також   не   притягнуто   до   участі   у   справі   як
заінтересовану  особу  підприємство,  в  інтересах  якого відкрито
виконавче провадження.
 
     За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню  з  направленням  справи  на  новий  розгляд з підстав,
передбачених ч. 2 ст. 336, ст. 340 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        .
 
     Керуючись ст.  334  ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  Судова палата у
цивільних справах Верховного Суду України У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу  Житомирської митниці задовольнити частково,
рішення Богунського районного суду м.  Житомира від 7 червня  2002
р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня
2002 р.  скасувати, справу направити на новий розгляд у суд першої
інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 Головуючий                                                А.Ярема
 
 Суддя-доповідач                                           Ю.Сенін