22-7176/2010 Про визнання права власності на частину спадкового майна, вселення та усунення перешкод у користуванні квартирою - 30.09.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.06. 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, 3-тя особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на Ѕ частку спадкового майна, вселення і усунення перешкоду користуванні квартирою,-

У вересні 2009 року ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6. Батько все своє майно заповідав йому та відповідачці в рівних частках. Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_2 заощаджень, в ВАТ "Державний ощадний банк України"; неотриманої пенсії, призначеної для поховання; орденів та медалей. Вони з відповідачем подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Але йому було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність право встановлювальних документів, які утримує відповідач. Крім того відповідач привласнила спадкове майно - грошові кошти у сумі 11064,45 грн. пенсії, призначеної для поховання, 4750 грн. незаконно отримала в філії ВАТ "Державний ощадний банк України". Також відповідач не пускає його до спадкової квартири.

Посилаючись на порушення відповідачем його прав на отримання спадщини, позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1; Ѕ частку заощаджень в ВАТ "Державний ощадний банк України" -9724,03 грн. Стягнути з відповідача частку спадкового майна - грошових коштів - 7907,23 грн. Витребувати від відповідача і передати йому нагороди ОСОБА_6: орден Червоної зірки (за бойові заслуги), медаль За перемогу на Германією, медаль За-визволення Праги, медаль 30 років Радянської армії і флоту, медаль За бойові заслуги ( за вислугу), орден Червоної зірки (за вислугу), медаль 40 років збройних сил, медаль За бездоганну службу 1 ступеня, медаль 20 років перемоги у Великій вітчизняній війні, медаль 50 років збройних сил, та стягнути судові витрати.

рішенням судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2010 року позов ОСОБА_5, задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності:

на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1;

на Ѕ частку заощаджень в філії-Запорізькому обласному управлінні ВАТ "Державний

ощадний банк України" на рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 - 9724,03 грн.;

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 спадкове майно - 7907,23 грн., судові витрати 1700 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 120 грн.

Витребувано від ОСОБА_4 та передано ОСОБА_5 нагороди ОСОБА_6: орден Червоної зірки (за бойові заслуги), медаль За перемогу над Германією, медаль За визволення Праги, медаль ЗО років Радянської армії і флоту, медаль За бойові заслуги ( за вислугу), орден Червоної зірки (за вислугу), медаль 40 років збройних сил, медаль За бездоганну службу 1 ступеня, медаль 20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні, медаль 50 років збройних сил.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_4, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з’ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог ОСОБА_4, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки ОСОБА_4, позов в частині визнання за позивачем права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, визнає і в апеляційній скарзі в цій частині рішення не оскаржує, то відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Задовольняючи позов повністю суд першої інстанції вважає, що оскільки заповідач заповідав все своє майно в рівних частках сторонам, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

Проте такий висновок суду першої інстанції є неправильним, оскільки він не відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права.

рішення суду, відповідно до ст. 213 ЦПК України, повинно бути законним та обґрунтованим і відповідати вимогам зазначеним в ст. 215 ЦПК України, також якщо воно ухвалено згідно ст. 224 ЦПК України.

Проте, з огляду на заочне рішення суду першої інстанції від 01 червня 2010року зазначені вимоги судом не дотримані. Не зазначено які правовідносини сторін суд встановив та мотиви задоволення позову, в частині нагород, стягнення грошових коштів 7907.03гр., як спадкового майна та вкладу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовує свій позов його спадковим правом, яке на його думку, порушила відповідачка.

Оскільки померлий 23 02.2009року батько позивача все своє майно заповідав йому та відповідачу в рівних частках, позивач вважає, що до складу спадщини, окрім квартири відносяться перелічені ним нагороди, заощадження у ВАТ "Державний ощадний банк України", та пенсія призначена для поховання батька у розмірі 11064.45гр., з чим погодився і суд першої інстанції.

Однак, відповідно до ст. 1227 ЦК України, пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім*ї, а у разі їх відсутності-входять до складу спадщини.

Статтею 61 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", N 2262-XII, від 09.04.1992, передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки ОСОБА_4, проживала з батьком, як член сім*ї, здійснила його поховання, то вона обґрунтовано отримала кошти на його поховання 11064.45гр.,(а/с14) і ця допомога не входить до складу спадщини, тому не підлягає стягненню з відповідачки.

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо нагород, які не є спадковим майном і залишаються в см*ї як пам*ять, а тому витребуванню як спадкове майно не підлягають.

Крім того, колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо відсутності підстав для стягнення з відповідачки заощаджень у ВАТ "Державний ощадний банк України", відносно яких є розпорядження банку батьком сторін, на ім*я відповідачки.

Як вбачається заповіт за яким батько сторін все своє майно заповідав ОСОБА_5, та ОСОБА_4, в рівних частках складений 07.09.1994року(а/с 53).

Розпорядження, відносно заощаджень у ВАТ "Державний ощадний банк України", за яким вклад 19448.07гр, заповідав ОСОБА_4, батько зробив 03.09.1997року(а/с 15, 64, повідомлення ВАТ "Державний ощадний банк України"), тобто розпорядження банку зроблено після складення заповіту, а тому визнавати право власності на Ѕ частку заощаджень, які знаходилися на рахунку батька за позивачем, не було підстав, оскільки батько розпорядився своїм правом на вклад на випадок своєї смерті вже після складення заповіту, маючи право на скасування та зміну заповіту.

Відповідно до ч.3 ст. 1254 ЦК України, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які спростовують рішення суду першої інстанції, яке не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому рішення суду від 01.06. 2010 року, в частині оскарження, підлягає скасуванню з ухваленням, в цій частині, нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313- 314, 316- 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.06. 2010 року у цій справі, в частині задоволення позову про визнання права власності за ОСОБА_5, на Ѕ частку заощаджень, стягнення на його користь 7907.23гр., витребування та передачі позивачу нагород – скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту: "В задоволенні позову ОСОБА_5 про: -визнання права власності на Ѕ частку заощаджень в філії-Запорізькому обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" на рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 - 9724,03 грн.;

-стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 спадкове майно - 7907,23 грн.,

-витребування від ОСОБА_4 та передачі ОСОБА_5 нагороди ОСОБА_6: орден Червоної зірки (за бойові заслуги), медаль За перемогу над Германією, медаль За визволення Праги, медаль ЗО років Радянської армії і флоту, медаль За бойові заслуги ( за вислугу), орден Червоної зірки (за вислугу), медаль 40 років збройних сил, медаль За бездоганну службу 1 ступеня, медаль 20 років перемоги у Великій вітчизняній війні, медаль 50 років збройних сил – відмовити."

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Ломейка В.О.

суддів: Полякова О.З.

Прокопенка О.Л.

При секретарі: Винник І.О.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313- 314, 316- 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.06. 2010 року у цій справі, в частині задоволення позову про визнання права власності за ОСОБА_5, на Ѕ частку заощаджень, стягнення на його користь 7907.23гр., витребування та передачі позивачу нагород – скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту: "В задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частку заощаджень в філії-Запорізькому обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" на рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 - 9724,03 грн.;

стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 спадкове майно - 7907,23 грн.,

витребування від ОСОБА_4 та передачі ОСОБА_5 нагороди ОСОБА_6: орден Червоної зірки (за бойові заслуги), медаль За перемогу над Германією, медаль За визволення Праги, медаль ЗО років Радянської армії і флоту, медаль За бойові заслуги ( за вислугу), орден Червоної зірки (за вислугу), медаль 40 років збройних сил, медаль За бездоганну службу 1 ступеня, медаль 20 років перемоги у Великій вітчизняній війні, медаль 50 років збройних сил – відмовити."