АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого Козака І.О.
суддів Хоми М.В., Шевчук Г.М.
при секретарі Юрдизі Н.Р.
з участю ОСОБА_1, представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на садово-городній будинок та земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1, садівницького товариства "Трудове літо", Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, Буцнівської сільської ради про визнання права власності на садовий будинок та земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом провизнання права власності на спадкове майно по закону, а саме на садовий будинок АДРЕСА_2, що знаходиться на території Буцнівської сільської ради та земельну ділянку площею 0, 06 га, після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вступила в управління спадковим майном, інші спадкоємці відмовились від прийняття спадщини.
ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2, позов ОСОБА_1 не визнав та пред"явив зустрічний позов про визнання права власності на зазначене майно, посилаючись на те, що ОСОБА_4 склала заповіт в користь ОСОБА_2, яким заповіла останній спірне майно. Заповіт на момент смерті спадкодавця не змінений та не скасований.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок з приналежними будівлями та земельну ділянку АДРЕСА_2, що знаходиться на території Буцнівської сільської ради в порядку
Справа №22ц-2041/10 Головуючий у І інстанції – Процько Я.В.
Категорія – Доповідач – Хома М.В.
спадкування по закону після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В позові ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1, садівницького товариства "Трудове літо", Буцнівської сільської ради, Першої Тернопільської державної нотаріальної конторипро визнання права власності на садово-городній будинок та земельну ділянку АДРЕСА_2 відмовлено за недоведеністю заявлених позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом І інстанції не враховано існування заповіту на спірне майно, а також того факту, що ОСОБА_2 у 6-місячний строк з моменту відкриття спадщини, ні в подальшому, не відмовилась від її прийнтяття, фактично вступила в управління спадковим майном, а суд безпідставно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 вступила в управління спірним спадковим майном.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Встановлено, що ОСОБА_4 належав садовий будинок та земельна ділянка АДРЕСА_2 у садівницькому товаристві "Трудове літо", що знаходиться на території Буцнівської сільської ради, а також 1/7 частина квартири АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належний їй садовий будинок і земельну ділянку АДРЕСА_2 у садівницькому товаристві "Трудове літо" ОСОБА_2
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом на садовий будинок та земельну ділянку у садівницькому товаристві "Трудове літо", а також спадщина за законом - на частину спадщини, що не охоплена заповітом, тобто на 1/7 частину квартири. Спадкоємцями за законом були дочки ОСОБА_4 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 р.), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління спадковим майном або подання державній нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у встановлений законом 6-місячний строк фактично вступила в управління спадковим майном. З довідки садівницького товариства "Трудове літо" від 22 вересня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2002 року і по дату видачі довідки сплачувала членські внески за дачну ділянку АДРЕСА_2 у даному товаристві, та вносила плату за електроенергію, крім цього, вона обробляла земельну ділянку, провела капітальний ремонт садового будинку, газифікацію. 9.09.2003 року вона звернулась у Першу Тернопільську державну нотіральну контору із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом — 1/7 частину квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 спадкових прав на спадщину ні за законом, ні за заповітом не оформила, заяви про прийняття спадщини не подавала, фактично в управління спадковим майном не вступила.
Згідно ст. 553 ЦК України (в ред. 1963 р.), вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Із змісту ст. 554 ЦК України (в ред. 1963 р.) вбачається, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.
Таким чином, ОСОБА_2 спадщини не прийняла та вважається такою, що відмовилась від спадщини, а тому її частка перейшла до спадкоємців за законом. Враховуючи, що й інші спадкоємці за законом, крім ОСОБА_1, спадщини не прийняли, до останньої переходить право на усе спадкове майно.
Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 у встановлений законом 6-місячний строк заяви про відмову від спадщини не подавала, фактично вступила в управління спадковим майном, що підтвердив свідок ОСОБА_7, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки показання свідка про те, що літом 2002 року він декілька разів підвозив ОСОБА_2, яка возила на дачу якісь речі, не свідчать про фактичний вступ в управління спадковим майном.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 вступила в управління спадковим майном, так як була зареєстрована разом із спадкодавцем в одній квартирі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сам факт реєстрації не свідчить про прийняття спадщини. Частка у квартирі, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 і в якій була зареєстрована ОСОБА_2, спадкувалась за законом, усе спадкове майно, яке спадкувалось за законом, прийнято ОСОБА_1, так як інші спадкоємці не прийняли спадщини, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом — 1/7 частину квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не має зауважень з цього приводу, тобто визнає факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 та правомірність видачі їй свідоцтва. Згідно п.111 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затв. Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. №18/5 (z0152-94)
, прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину, а від іншої відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.