Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-2933/10
Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року м. Запоріжжя
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі представника Товстоус Т.В. на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Східного району Запорізьких МЕМ до ОСОБА_4, третя особа: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області про стягнення вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі ВАТ "Запоріжжяобленерго") в особі Східного району Запорізьких МЕМ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у розмірі 9546 грн. 46 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 09.11.2007 р. працівниками Східного району Запорізьких міських електричних мереж була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією споживачем ОСОБА_4, за місцем проживання АДРЕСА_1
Під час перевірки було виявлено порушення Правил користування електроенергією (1357-99-п)
, а саме: самовільне підключення будинку до електромережі ВАТ "Запоріжжяобленерго" поза приладом обліку, підключення електророзетки з ввідних дротів, яка веде в будинок (комору), у коморі розташовані автоматичні запобіжники, до яких приєднано електророзетку, про що складений Акт № 00092646 від 09.11.2007 р. На підставі складеного акту, зроблено розрахунок спричиненої шкоди та обчислена кількість неврахованої спожитої електроенергії за період з 09.11.2004 р. по 09.11.2007 р., на погашення якої виписаний рахунок на суму 9546.46 грн. Оскільки, добровільно спричинена шкода не сплачена, просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі представника Товстоус Т.В. п одало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, при його ухваленні судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки судом не враховано, що відповідальність за внутрішньо квартирну електропроводку несе саме відповідач, тому повинна довести відсутність своєї вини у заподіянні шкоди, яка підтверджена актом, складеним працівниками РЕМ, які проводили перевірку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ВАТ "Запоріжжяобленерго".
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Запоріжжяобленерго" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго", суд виходив з того що порушення відповідачем ОСОБА_4 "Правил користування електричною енергією для населення" (1357-99-п)
, які викладені в акті від 09.11.2007 року є лише припущенням та жодним належним доказом не підтверджується.
Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п)
, та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99)
.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил (1357-99-п)
згідно із законодавством України.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, договір про користування електричною енергією між позивачем ВАТ "Запоріжжяобленерго" та відповідачем ОСОБА_4 укладений 13.09.2005 року (а.с.64-65).
Виходячи із положень ст. ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15)
та інших актів цивільного законодавства.
У силу вимог ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з актом про порушення правил користування електричною енергією, складеним 09 листопада 2007 року працівниками Східного РЕМ Запорізьких МЕМ, у АДРЕСА_1 було виявлено безоблікове споживання електричної енергії, шляхом підключення розетки поза приладом обліку потайною проводкою (а.с.4).
На підставі п. 48 Правил (1357-99-п)
споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 53 Правил (1357-99-п)
, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 Правил (1357-99-п)
), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Розглядаючи спір, суд акцентував свою увагу на тому, що акт, складений працівниками Східного РЕМ Запорізького МЕМ не є належним доказом спричинення шкоди споживачем ОСОБА_4, оскільки в ньому містяться суперечливі дані.
Однак, суд залишив поза увагою, що акт підписаний споживачем ОСОБА_4, та будь-яких зауважень до акту від неї не поступило.
Крім того, даний акт, 15.11.2007 року був розглянутий комісією з розгляду актів в присутності мешканців АДРЕСА_1 та представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не заперечував проти того, що розетка буда підключена після купівлі ними будинку, однак про те, що вона підключена неналежним чином поза приладом обліку вони на знали, оскільки нею не користувалися (а.с. 171).
За таких обставин, не можна вважати, що акт не є належним доказом, а доводи позивача ґрунтуються на припущеннях. Суд не звернув уваги на те, що відповідальність за внутрішньоквартирну електропроводку несе відповідач, не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини в силу презумпції заподіювача шкоди.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд передчасно відмовив ВАТ "Запоріжжяобленерго" у задоволенні позову, а тому доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, та правильним є посилання апелянта на те, що недоліки акту, про які зазначила Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області, та які покладені судом в основу рішення, носять формальний характер, оскільки ні інспекція, ні суд не зробив висновку про те, як зазначені недоліки акту можуть вплинути на виявлене у відповідача порушення Правил (1357-99-п)
, яке ним не спростоване.
Враховуючи наведені обставини, та оцінюючи їх у відповідності до вимог ст..10,60,212 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення (1357-99-п)
, виходячи із наступного.
Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п)
, установлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики (z0919-99)
.
Згідно з п. 53 Правил (1357-99-п)
та Методики (z0919-99)
у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами обчислюється за Методикою.
Враховуючи, що такий вид порушення як прихована електропроводка можна виявити лише під час технічної перевірки приладу обліку, однак відповідно пояснень позивача про відсутність даних останньої технічної перевірки за місцем проживання відповідача ОСОБА_4, та той факт, що відносини щодо надання та користування електроенергії є договірними, колегія суддів вважає, що розрахунок спричинених збитків необхідно провести з дня укладення договору, з 13.09.2005 року, а тому стягненню з відповідача підлягає сума 7872.83 грн., відповідно розрахунку, зробленого у відповідності з п.3.4.Методики (z0919-99)
, яка була чинною на час складання акту (а.с.203).
У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України (1618-15)
судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 78.72 гривень та витрат на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30.00 гривень підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.
рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Східного району Запорізьких МЕМ до ОСОБА_4, третя особа: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області про стягнення вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж збитки у сумі 7872.83 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26031314141 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957,ЕДРПОУ ВАТ "ЗОЕ" 00130926.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж судові витрати у сумі 108.72 грн.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.