Справа № 22ц-5968 від 2010 року 

Головуючий в 1 інстанції Овчаренко Н.Г.

Категорія 21 Доповідач Бараннік О.П.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Гребенкіній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи П’ята державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння та визнання таким, що відбувся договір купівлі-продажу частини домоволодіння, визнання права власності на частину домоволодіння, -

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини домоволодіння недійсним, визнання договору купівлі-продажу частини домоволодіння таким, що відбувся та визнання права власності на частину домоволодіння, посилаючись на те, що вона разом з її племінником ОСОБА_6 були власниками 59/100 частин квартири АДРЕСА_1. Власником іншої 41/100 частини зазначеної квартири була ОСОБА_7.

13 липня 2006 року за продаж належної їм частини вказаної квартири позивачкою та ОСОБА_6 було отримано від покупця вищезазначеного житлового приміщення ОСОБА_8 29 500 доларів США, за які в цей же день, ними у ОСОБА_2 було, в свою чергу, придбано 20/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2. Однак, оформлення цієї угоди було зроблено шляхом укладання не договору купівлі-продажу, а договору дарування між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, з чим позивачка на той час також погоджувалась, оскільки була впевнена у порядності свого племінника.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцем після його смерті є його донька ОСОБА_9.

Таким чином, посилаючись на вказані обставини, а також на те, що в разі невизнання за нею права власності на половину придбаної за договором дарування частини спірного домоволодіння будуть грубо порушені її права, позивачка вимушена була звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що представляє інтереси неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння, визнання таким, що відбувся договору купівлі-продажу частини домоволодіння та визнання права власності на частину домоволодіння відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно становив обставини справ, перевірив доводи сторін та давши їм віну правову оцінку обґрунтовано, згідно з матеріальним і процесуальним законом, постановив рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1.

Доводи позивачки про те, що у матеріалах справи є всі докази на визнання договору дарування недійсним, оскільки фактично цей договір був спрямований не на наслідки, які обумовлюються даруванням, а на купівлю-продаж спірних частин домоволодіння, де у якості покупця виступав не лише один ОСОБА_6, а й вона, позивачка, не можуть бути підставою для скасування рішення суду в силу того, що на момент складання оскаржуваного договору дарування, як сторони цього договору, так і позивачка усвідомлювали зміст та ймовірні правові наслідки цього правочину, його укладання стало можливим лише за доброю волею всіх без винятку, в тім числі і позивачки, без будь яких погроз, примусу чи фізичного та морального насильства і це влаштовувало не лише сторони за цим договором, а й саму позивачку також, яка з моменту його укладення і до смерті за захистом своїх, нібито порушених права, нікуди не зверталась.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 314 – 315, 317, 319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів –

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.