СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
06.06.2002
(Витяг)
П. М. звернувся в суд із позовом до акціонерного товариства
відкритого типу "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадний
банк України) про стягнення проіндексованих грошових вкладів,
успадкованих після померлої П. П., за двома рахунками на загальну
суму 3 тис. 66 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2
тис. грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня
2001 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних
справах Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2001
р., позов П. М. задоволено частково: стягнено суми проіндексованих
грошових вкладів за двома рахунками на загальну суму 3 тис. 66
грн. та 51 грн. державного мита.
У касаційній скарзі Ощадний банк України просить скасувати
рішення Богунського районного суду м. Житомира та ухвалу судової
колегії в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської
області, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 6 Закону від 21 листопада 1996 р. "Про державні
гарантії відновлення заощаджень громадян України" ( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
(далі - Закон "Про державні гарантії...") компенсація громадянам
України втрат від знецінення грошових заощаджень провадиться
починаючи з 1997 р. виключно у грошовій формі за рахунок
Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. Кошти для компенсації заощаджень громадян
визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.
Як зазначено в ст. 7 Закону "Про державні гарантії..."
( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
(в редакції станом на момент постановлення
оскаржуваних рішень), заощадження повертаються поетапно - залежно
від віку вкладника, суми вкладу та інших обставин - у межах
коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на
поточний рік. Перелік груп вкладників і черговість виплат, зокрема
й у зв'язку з умовами, зазначеними у ст. 8 цього Закону,
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Законом "Про державні гарантії..." ( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
встановлено механізм виплати громадянам компенсації грошових
заощаджень, згідно з яким Ощадний банк України провадить виплату
проіндексованих заощаджень у межах коштів, передбачених для цього
законом про Державний бюджет на відповідний рік, і в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 30 Закону від 7 грудня 2000 р. "Про Державний бюджет
України на 2001 рік" ( 2120-14 ) (2120-14)
передбачено серед захищених
статей видатків трансферти населенню, пов'язані, зокрема, з
поверненням заощаджень громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону "Про державні гарантії..."
( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
компенсаційна індексація заощаджень громадян
здійснюється при видачі вкладів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001 р.
N 275 ( 275-2001-п ) (275-2001-п)
"Про виплату у 2001 році грошових заощаджень
і страхових внесків громадян України, вкладених до 2 січня 1992
року в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на
території України, і установи колишнього Укрдержстраху"
передбачено категорії осіб, яким мають бути повернені грошові
заощадження, та розмір виплат.
П. М. не належить до жодної з категорій вкладників, яким
провадилися виплати в 2001 р. у відповідності з названою
постановою.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України
( 275-2001-п ) (275-2001-п)
взагалі не регулюється питання про повернення
грошових заощаджень, вкладених після 2 січня 1992 р., що мало
місце в даному випадку, незважаючи на те, що зобов'язання й
стосовно відновлення реальної вартості таких заощаджень взяла на
себе держава, а не відповідач. Цей висновок випливає зі змісту ст.
1 Закону "Про державні гарантії..." ( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
та Рішення
Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 р.
( v013p710-01 ) (v013p710-01)
. Отже, згідно із чинним законодавством на момент
постановлення оскаржуваних рішень вимоги П. М. до Ощадного банку
України про повернення проіндексованих грошових заощаджень є
необгрунтованими й такими, що задоволенню не підлягають.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 р.
( v013p710-01 ) (v013p710-01)
було визнано такими, що не відповідають
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(є неконституційними),
положення ст. 7 Закону "Про державні гарантії..." ( 537/96-ВР ) (537/96-ВР)
(зі змінами) у частині щодо повернення заощаджень громадянам
України, іноземним громадянам та особам без громадянства,
відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах
Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших
обставин". Разом з тим зазначене Рішення Конституційного Суду
України ніякою мірою не ставить під сумнів відповідність інших
положень Закону "Про державні гарантії..." нормам Конституції
України.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення про
стягнення сум проіндексованих грошових вкладів за двома рахунками
на загальну суму 3 тис. 66 грн. підлягають скасуванню на підставі
ст. 340 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
як такі, що постановлені внаслідок
неправильного застосування судом норм матеріального права, з
ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Виходячи з цього Судова палата у цивільних справах Верховного
Суду України рішення Богунського районного суду м. Житомира та
ухвалу судової колегії в цивільних справах Апеляційного суду
Житомирської області в частині задоволення позову скасувала і в
задоволенні позову П. М. до Ощадного банку України про стягнення
проіндексованих грошових вкладів відмовила.
"Вісник Верховного Суду України",
N 5, вересень - жовтень, 2002 р.