АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2010 року м. Луганськ
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs14402306) )
Колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого
членів суду:
при секретарі
Запорожця М.П.,
Кравченко Н.В., Борисова Є.А.,
Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_5 до Державного підприємства "Луганськвугілля", треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою
Державного підприємства "Луганськвугілля" (далі – ДП "Луганськвугілля") на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 31 березня 2010 року,
за участю
представника апелянта ДП "Луганськвугілля" Селіхова В.В., позивача ОСОБА_5,
встановила:
у грудні 2009 року ОСОБА_5 заявив у суді позов до ДП "Луганськвугілля" та просив поновити його на роботі на посаді гірничого майстра Відособленого підрозділу "Шахта імені ХІХ з’їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля" та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за період вимушеного прогулу з 05.12.2009 року на момент поновлення на роботі. Позовні вимоги ОСОБА_5 мотивовані тим, що його звільнення відбулося в період його тимчасової непрацездатності, його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за проступок, що став підставою для його звільнення, профспілковий комітет дав згоду на його звільнення за відсутності кворуму.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, поновлено позивача на посаді гірничого майстра Відособленого підрозділу "Шахта імені ХІХ з’їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля", стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17175,22 грн.
В апеляційній скарзі ДП "Луганськвугілля" ставиться питання про скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права, неповного дослідження судом обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга ДП "Луганськвугілля" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, місцевий суд виходив із того, що підставами для звільнення працівника за пунктом 3 статті 41 КЗпП є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. На думку суду, відповідачем проведено звільнення позивача з порушенням наведених положень КЗпП (322-08) . Зокрема, всупереч вимог статті 149 КЗпП ОСОБА_5 звільнено за порушення, за яке його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за жовтень 2009 року наказом №591 від 23.10.2009 року. В наказах відповідача про накладення на позивача дисциплінарних стягнень не конкретизовано, якими саме діями ОСОБА_5 порушено Закон України "Про охорону праці" (2694-12) , виробничо-трудову дисципліну, та які це мало наслідки.
Із таким висновком місцевого суду погодитись не можна.
За обставинами справи, ОСОБА_5 працював у відповідача на посаді гірничого майстра в період з 19.03.2007 року.
Наказом відповідача від 14.09.2009 року №514 ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни.
Законність цього наказу позивачем не оскаржується.
Наказом підприємства №591 від 23.10.2009 року ОСОБА_5 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за жовтень 2009 року.
Наказом №591а від 12.11.2009 року наказ №591 від 23.10.2009 року було скасовано в зв’язку зі знаходженням ОСОБА_5 на лікарняному з 22.10.2009 року по 12.11.2009 рік.
За повідомленням ДП "Луганськвугілля", в грудні 2009 року бухгалтерією проведені проводки щодо повернення ОСОБА_5 премії за вказаний період.
Вказані обставини позивачем не оспорюються.
Наказом підприємства №640 від 18.11.2009 року позивача звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП. Підставами для звільнення стало те, що 21.10.2009 року він як гірничий майстер ділянки №3 не виконав вказівку керівництва з розстановки робочих у зміні, через що роботу не було виконано в повному обсязі. На думку адміністрації, при цьому ОСОБА_5 допустив порушення вимог статті 14 Закону України "Про охорону праці, інших нормативно-правових актів, а також виробничо-трудової дисципліни.
Отже, місцевий суд без необхідних для того підстав визнав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_5 про те, що наказом №591 від 23.10.2009 року його звільнено за порушення, за яке наказом №514 від 14.09.2009 року він вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за жовтень 2009 року
Наказом №692 від 08.12.2009 року у зв’язку із знаходженням позивача на лікарняному дата його звільнення змінена на 06.12.2009 року.
Накази №514 від 14.09.2009 року, №591 від 23.10.2009 року та №514 від 14.09.2009 року з точки зору обґрунтованості накладення дисциплінарних стягнень позивачем не оскаржуються, а тому місцевий суд, визнаючи їх неконкретизованими, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_5
Крім того, в наказі про звільнення ОСОБА_5 належним чином обґрунтовано допущені ним порушення та необхідність накладення саме цього виду дисциплінарного стягнення.
Згода на звільнення ОСОБА_5 дана виборним органом профспілкового комітету (президією), створеним відповідно до статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" за наявності більш ніж половини його членів (7 із 9), а тому доводи позивача щодо надання профспілковим комітетом згоди на його звільнення за відсутності кворуму не знайшли свого підтвердження.
Наведені обставини дають підстави для висновку про законність звільнення ОСОБА_5 з посади гірничого майстра наказом №591 від 23.10.2009 року зі змінами, внесеними наказом №514 від 14.09.2009 року, у зв’язку із чим слід ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК, колегія суддів судової палати з цивільних справ,
вирішила:
апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля задовольнити.
рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 31 березня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за необгрунтованістю.
рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді