22-3792 Про визнання договору поруки припиненим - 07.07.2010 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ АК "Приватбанк" про визнання договору поруки прининеним,-

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк", Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша"; ОСОБА_7 про визнання договору поруки припиненим.

Позивач зазначив, що 24 липня 2007 року між ним та ПАТ "Приватбанк" був укладений договір поруки №90/1, за яким він поручився перед Банком за виконання ПП "БК "Левша" його зобов’язань за кредитним договором №90 від 24.07.2007 року, за яким Банк надав ПП "БК "Левша" кредит у сумі 2380000 грн., а ПП "БК "Левша" зобов’язалося повернути кредит зі сплатою 15,6 річних щомісячно, а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати 36% річних, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі.

30 серпня 2007 року та 31 грудня 2008 року між ним та Банком були укладені додаткові угоди до договору поруки.

Згідно останньої додаткової угоди від 31.12.2008 року він надав поруку перед Банком за виконання обов’язків ПП "БК "Левша" за кредитним договором від 24.07.2007 року, за яким Банк надав ПП "БК "Левша" кредит у сумі 3740000 гривень зі сплатою 24,1% річних щомісячно з 25 числа починаючи з дати підписання договору а ПП зобов’язано повернути кредит в строк передбачений п..АЗ, а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати 53% річних 25 числа кожного місяця, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені, інші платежі, відшкодовувати збитки згідно кредитного договору.

Додатки до основного договору поруки та до додаткових угод до цього договору він підписував незаповненими.

У серпні 2009 року він ознайомився з текстами трьох додаткових угод до кредитного договору (від 02.08.2007 року, від 30.08.2007 року, та від 31.12.2008 року).

На думку позивача обсяг відповідальності його, як поручителя за цими додатковими угодами до кредитного договору збільшився.

Зокрема, раніше графік погашення кредиту передбачав погашення кредиту рівними частками щомісячно з 25.08.2007 року до 25.07.2012 року, а за новим графіком кредит погашається рівними частками починаючи з 25.07.2010 року до 25.07.2012 року.

Оскільки проценти розраховуються на непогашену частину кредиту, то з урахуванням збільшення розміру кредиту та процентної ставки відповідно до додаткових угод від 30.08.2007 року та 31.12.2008 року до кредитного договору то загальна сума процентів, яку мав би сплатити боржник (ПП) і за яку він поручився підписуючи додаткові угоди до договору поруки становить 1976470,86 гривень, а відповідно до розрахунку процентів відповідно до додаткових угод до кредитного договору від 02.08.2007 року, 30.08.2007 року та 31.12.2008 року з урахуванням зміненого без згоди поручителя графіка погашення кредиту-загальна сума процентів складає 3237046,94 грн., на 1260057,08 грн. більше додаткові угоди збільшили і розмір пені, передбачили штраф, який раніше договором не встановлювався.

Посилаючись на ці обставини, а також на те, що він як поручитель не надав письмової згоди на зміну графіка погашення кредиту та на доповнення кредитного договору новими умовами, які збільшують обсяг відповідальності його, як поручителя, позивач просив визнати договір поруки від 24 липня 2007 року з наступними змінами припиненим.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 квітня 2010 року позов ОСОБА_4 до ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено.

В задоволенні вимог до ПП БК "Левша" та до ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Банку доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_4 з доводами скарги не погодився.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з’явилися.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом вірно встановлено, що 24 липня 2007 року між позивачем ОСОБА_4. та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір поруки, відповідно до умов якого позивач поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Приватним підприємством "БК "Левша" зобов’язань за кредитним договором №90 від 24.07.2007 року (а.с.38-39).

Додатковими угодами до зазначеного кредитного договору від 30.08.2007 року та від 31.12.2008 року включено новий пункт 5.8., якого не було в кредитному договорі №90 від 24.07.2007 року і який передбачає штраф за порушення строків платежів позичальником (а.с. 20-27, 28-37).

Як вбачається із змісту копії позовної заяви Банку, на підставі саме п.5.8., Банк вимагає в судовому порядку стягнення з ОСОБА_4 штрафу у сумі 205893,23 грн. (а.с. 46-48), але ОСОБА_4 як поручитель не давав письмової згоди (і будь якої згоди) на доповнення кредитного договору пунктом 5.8., який збільшує обсяг його відповідальності, як поручителя.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_4 як поручитель не давав письмової згоди і на зміну редакції п.5.1 кредитного договору відповідно до Додаткової угоди від 31.12.2008 року (а.с. 28-37), яка збільшила обсяг відповідальності позивача, як поручителя.

Судом вірно встановлено, що за новими графіками погашення кредиту відповідно до Додаткових угод до кредитного договору від 02.08.2007 року (а.с.19), від 30.08.2007 року (а.с.20-27), від 31.12.2007 року (а.с.28-37), розмір непогашеної частини кредиту, на яку нараховуються проценти за користування кредитом не змінюється до 25.07.2010 року (з цієї дати починається погашення кредиту), що призводить до того, що розмір загальної суми процентів, яку необхідно сплатити Банку ПП "БК "Левша" збільшується з 1976470,86 грн. (а.с.6-7) до 3237046,94 грн. (а.с.8-9), а тому і збільшується обсяг відповідальності позивача, як поручителя, на що позивач письмової згоди не давав.

Адже про зміну графіка погашення кредиту і відповідно зміну розміру процентів за користування кредитом не йдеться в додаткових угодах до договору поруки від 30.08.2007 року (а.с.41) та від 31.12.2007 року (а.с. 43).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач своїм рішенням, як співвласник Приватного підприємства БК "Левша" сам проявив ініціативу щодо зміни графіка погашення кредиту, не може бути взяте до уваги, оскільки в зазначеному рішенні власника №1 (а.с. 120), позивач діяв в інтересах підприємства, як його власник, а не як поручитель за договором поруки. Про те, що позивач згоден на зміну графіка як поручитель в цьому документі не йдеться.

Не може бути взяте до уваги і посилання відповідача на те, що зміна графіка погашення кредиту свідчить про покращення умов кредитування шляхом відстрочки сплати кредиту. Колегія суддів вважає, що можливо відстрочка сплати кредиту є вигідною для ПП БК "Левша" навіть за умови збільшення розміру сплати процентів, але для фізичної особи ОСОБА_4 така зміна умов кредитного договору є невигідною, оскільки збільшує обсяг його відповідальності як поручителя, на що він згоди не давав.

Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що порука за договором поруки і додатковими угодами повинна бути припиненою повністю, оскільки ч.1 ст. 559 ЦК не передбачає часткового припинення поруки, як пропонує відповідач.

Спосіб захисту прав позивача який застосував суд відповідає положенням ст. 16 Цивільного кодексу та вимогам ст. 3 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач звернувся до позивача з позовом про його відповідальність за договором поруки (а.с. 45-48).

Наведене вказує на те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

На підставі п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.