ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
від 01.03.2002
м. Київ
Верховний Суд України під головуванням судді Верховного Суду
України Пшонки М. П. при секретарі Ілляш О. І., розглянувши у
відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою
Соціалістичної партії України на постанову Центральної виборчої
комісії (далі - ЦВК) від 22 лютого 2002 р. N 377 ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
"Про Роз'яснення Центральної виборчої комісії щодо порядку
використання кандидатами у народні депутати України,
зареєстрованими в одномандатних виборчих округах, ефірного часу
для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Державного
бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів
народних депутатів України 31 березня 2002 р.", встановив:
Постановою ЦВК від 22 лютого 2002 р. N 377 ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
(далі - постанова) затверджено роз'яснення ЦВК щодо порядку
використання кандидатами в народні депутати України,
зареєстрованими в одномандатних виборчих округах, ефірного часу
для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Державного
бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів
народних депутатів України 31 березня 2002 р. (далі -
роз'яснення).
У роз'ясненні ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
зазначено, що ефірний час для
проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Державного
бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів
народних депутатів України, в обсязі не менше 10 хвилин відповідно
на регіональних теле- та радіоканалах, що охоплюють територію
одномандатного виборчого округу, згідно з ч. 5 ст. 54 Закону
України "Про вибори народних депутатів України" ( 2766-14 ) (2766-14)
(далі
- Закон) надається лише для телерадіотрансляції передвиборної
агітації телерадіопрограми тільки кандидату в народні депутати
України, зареєстрованому в одномандатному виборчому окрузі.
Використання цього ефірного часу іншими суб'єктами виборчого
процесу, в тому числі за згодою кандидата у народні депутати
України, якому за результатами жеребкування виділено цей час, не
відповідає вимогам Закону.
Соціалістична партія України (далі - скаржник) вважає названі
постанову та роз'яснення ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
такими, що суперечать
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
,
посилаючись на те, що ЦВК вийшла за межі своїх повноважень,
регулюючи порядок використання наданого кандидатам у народні
депутати ефірного часу, чим обмежила можливості кандидатів у
народні депутати України по веденню агітації в електронних засобах
масової інформації, що суперечить принципу свободи передвиборної
агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової агітації,
закріпленому п. 6 ч. 2 ст. 10 Закону.
Скаржник просить визнати дії ЦВК щодо обмеження у формах і
способах ведення агітації кандидатів у народні депутати, які
зареєстровані в одномандатних виборчих округах, у межах наданих їм
10 хвилин ефірного часу відповідно на регіональних теле- та
радіоканалах за рахунок коштів Державного бюджету України
неправомірними; скасувати постанову ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
як таку, що
прийнята з перевищенням наданих ЦВК повноважень і суперечить ст.
19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 1 ч. 2 ст. 22, частинам
1, 4 ст. 51, ч. 2 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 56 Закону
( 2766-14 ) (2766-14)
; зобов'язати ЦВК відкликати незаконну постанову і
текст роз'яснення з окружних виборчих комісій, Національної
телекомпанії України, Національної радіокомпанії України,
державних регіональних телерадіокомпаній та оприлюднити для
відома виборців і кандидатів у народні депутати України в газетах
"Голос України" та "Урядовий кур'єр" у десятиденний термін з часу
прийняття судом рішення повідомлення про втрату чинності
названими постановою та роз'ясненням.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав
викладені вище вимоги скарги.
Представник ЦВК, не погоджуючись з доводами скарги, просив
відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що зазначена
постанова ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
відповідає вимогам Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника та
представника ЦВК, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав:
Частиною 1 ст. 51 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
передбачено, що
передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах і
будь-якими засобами, що не суперечить Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законам України.
Відповідно до ч. 4 цієї статті ( 2766-14 ) (2766-14)
передвиборна
агітація за рахунок коштів Державного бюджету України, що
виділяються на підготовку та проведення виборів, здійснюється з
додержанням принципу відповідно рівних умов: надання партіям
(блокам), кандидатів у депутати від яких зареєстровано в
багатомандатному окрузі, а також кандидатам у депутати,
зареєстрованим у одномандатному окрузі, однакових друкованих площ
у друкованих засобах масової інформації (далі - ЗМІ) та ефірного
часу на радіо і телебаченні.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
кандидат у депутати,
зареєстрований в одномандатному окрузі, має право користуватися
державними та комунальними ЗМІ за рахунок та в межах коштів
Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і
проведення виборів, на умовах, передбачених цим Законом.
Частиною 4 ст. 54 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
визначено, що порядок
надання ефірного часу за рахунок і в межах коштів Державного
бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення
виборів, встановлюється ЦВК. Пунктом 31 ст. 14 Закону України "Про
Центральну виборчу комісію" ( 733/97-ВР ) (733/97-ВР)
закріплено повноваження
ЦВК щодо визначення порядку використання ЗМІ під час виборчих
кампаній відповідно до порядку, встановленого законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
ЦВК приймає
обов'язкові для виборчих комісій роз'яснення з питань застосування
Закону.
Отже, приймаючи 22 лютого 2002 р. постанову N 377
( v0377359-02 ) (v0377359-02)
, ЦВК діяла в межах своїх повноважень, визначених
ст. 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"
( 733/97-ВР ) (733/97-ВР)
та п. 1 ч. 2 ст. 22, ч. 4 ст. 54 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
,
що не суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Посилання скаржника на перевищення ЦВК своїх повноважень,
мотивоване тим, що ч. 4 ст. 54 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
визначено, що
порядок надання ефірного часу встановлюється ЦВК, і Закон не надає
ЦВК повноважень щодо встановлення порядку використання кандидатами
у народні депутати наданого їм ефірного часу, є безпідставним і не
грунтується на Законі, оскільки ст. 54 Закону регулюється
загальний порядок використання електронних (аудіовізуальних) ЗМІ,
а відповідно до ч. 4 цієї статті ЦВК наділена повноваженнями щодо
регулювання всіх питань використання ефірного часу, наданого за
рахунок і в межах коштів Державного бюджету України.
Твердження скаржника про те, що положення роз'яснення
( v0377359-02 ) (v0377359-02)
щодо надання ефірного часу для проведення
передвиборної агітації за рахунок коштів Державного бюджету
України, що виділяються на підготовку і проведення виборів
народних депутатів України, в обсязі не менше 10 хвилин відповідно
на регіональних теле- та радіоканалах, що охоплюють територію
одномандатного виборчого округу, тільки кандидату в народні
депутати України, зареєстрованому в одномандатному виборчому
окрузі, є обмеженням свободи ведення агітації, не відповідає
нормам Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
, оскільки ч. 6 ст. 54 Закону
встановлено, що загальний час, який надається
телерадіоорганізаціями для проведення передвиборної агітації за
рахунок і в межах відповідних коштів Державного бюджету України і
який не може становити менше 10 хвилин на регіональному
телеканалі, що охоплює територію відповідного одномандатного
округу, та 10 хвилин на відповідному радіоканалі, що охоплює
територію відповідного одномандатного округу, надається кандидату
у народні депутати, зареєстрованому в одномандатному виборчому
окрузі. Тобто в зазначеній частині ст. 54 визначено суб'єкта
виборчого процесу - кандидата в депутати, зареєстрованого в
одномандатному окрузі, - якому надається телерадіоорганізаціями
ефірний час не менше 10 хвилин за рахунок і в межах відповідних
коштів, виділених з Державного бюджету України.
Надання ефірного часу для проведення передвиборної агітації
за рахунок коштів Державного бюджету України іншим суб'єктам
виборчого процесу, крім визначених ч. 5 ст. 54 Закону ( 2766-14 ) (2766-14)
,
чинним законодавством не передбачено.
Із врахуванням наведеного, керуючись ст. 243-20 ЦПК України
( 1502-06 ) (1502-06)
, Законом України "Про вибори народних депутатів
України" ( 2766-14 ) (2766-14)
, суд В И Р І Ш И В:
скаргу Соціалістичної партії України про визнання
неправомірними дій Центральної виборчої комісії України при
прийнятті 22 лютого 2002 р. постанови N 377 ( v0377359-02 ) (v0377359-02)
"Про
Роз'яснення Центральної виборчої комісії щодо порядку використання
кандидатами у народні депутати України, зареєстрованими в
одномандатних виборчих округах, ефірного часу для проведення
передвиборної агітації за рахунок коштів Державного бюджету
України, що виділяються на підготовку і проведення виборів
народних депутатів України 31 березня 2002 р." та скасування цієї
постанови залишити без задоволення.
Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П.Пшонка
www.scourt.gov.ua