Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Звертаючись з позовом до ОСОБА_6 ВАТ КБ "Приватбанк" вказував, що відповідно до умов кредитного договору № CSІРGК00000047 від 06 березня 2007 року отримала кредит у розмірі 56 640 доларів США на до 06 березня 2027 року, зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.

Умовами кредитного договору передбачено щомісячне часткове погашення кредиту та щомісячна плата відсотків за користування коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 6 березня 2007 року також був укладений договір іпотеки № CSІРGК00000047. Згідно цього договору ОСОБА_6 надала в заставу квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності.

ОСОБА_6 свої зобов’язання про погашення кредиту не виконує. Станом на 31 березня 2009 року її заборгованість становить 51 199,37 доларів США, а саме: 47 098,51 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 253,08 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 515,99 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 331,79 доларів США пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу, виселити відповідачку з вказаної квартири та стягнути з неї судові витрати.

рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2009 року в задоволенні позову ВАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "Приватбанк" просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що воно суперечить вимогам чинного законодавства та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України у зв’язку з невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи.

Всупереч власним висновкам, що ОСОБА_6 не виконує обов’язки по погашенню кредиту і на час звернення банком до суду має заборгованість у розмірі 51 199,37 доларів США, суд відмовив у позові, пославшись на те, що відповідно до вимог ст.ст. 35 і 39 закону "Про іпотеку" банк не вправі ставити питання про звернення стягнення на предмет застави в період, коли строк дії кредитного договору не закінчився. Суд також вказав, що невиконання основного зобов’язання боржником в період дії договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можливо, оскільки суд невірно та одностороннє витлумачив вказані правові норми та неправильно їх застосував для вирішення правовідносин, які склалися між сторонами. Крім того, суд без наведення мотивів не взяв до уваги обов’язки відповідачки, передбачені укладеними сторонами договорами кредиту та іпотеки.

Заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відмовляючи у позові з вищевказаних підстав, суд безпідставно не взяв до уваги вимоги ч.2 ст. 35 закону "Про іпотеку" якою встановлено, що положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателю звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Апелянт також правильно посилається на те, що суд при розгляді справи безпідставно не застосував вимоги ст.33 та неправильно застосував ст. 39 закону "Про іпотеку", перша з яких надає право іпотекодержателю задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а друга – встановлює порядок реалізації такого права.

Крім того, суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог пункту 2.3.7 кредитного договору сторін, банк має право стягнути кредит до настання дати закінчення строку дії договору, в тім числі шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настання умов, передбачених п.2.3.3 договору. Сторони погодилися, що однією з таких умов є порушення позичальником договірних зобов’язань. Згідно пункту 2.2.4. договору ОСОБА_6 зобов’язалася погашати кредит в порядку, сумах та строки визначені договором.

Згідно пункту 16.7.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого – небудь із зобов’язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Порядок звернення стягнення і реалізації предмета іпотеки передбачені у пунктах18.13, 22,23 договору сторін які відповідають вимогам закону "Про іпотеку" (898-15) та параграфу 6 глави 49 ЦК України (435-15) .

Оскільки суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 зобов’язання про погашення кредиту взагалі не виконує протягом тривалого періоду, на час звернення банком до суду має заборгованість у розмірі 51 199,37 доларів США, у нього не було підстав для відмови у позові.

Колегія суддів приходить до висновку, що наявні у справі докази дають можливість виправити помилку суду винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" - задовольнити. рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - скасувати.

Позов ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 ЗАТ КБ "Приватбанк" по кредитному договору № CSІРGК00000047 від 06 березня 2007 у розмірі 51 199,37 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, належну їй квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу Закритим акціонерним товариством "Приватбанк" вказаного предмета іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Надати ЗАТ КБ "Приватбанк" всі необхідні повноваження для здійснення такого продажу.

Виселити ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" судові витрати в розмірі 2708 грн. 50 коп.

рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня винесення.