Справа №22ц-847 /2010р. 

Головуючий по 1-й ін-т.Кобзій Б.І.

Суддя-доповідач :Абрамов П.С.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Гальонкіна С.А.

Суддів : Абрамова П.С. Корнієнка В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника ВАТ НАСК "Оранта"

На заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2009 року

По справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення суми страхового відшкодування, пені та моральної шкоди, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді- доповідача Апеляційного суду

В грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, який протягом судового розгляду справи неодноразово уточнювала, зазначала, що 13.08.2007р. був укладений договір страхування транспортних засобів №254, автомобіля "Renault 22GVAI", реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1997 року, а 17.08.2007р був укладений догові страхування напівпричепа RENDERS B30002 реєстраційний номер НОМЕР_2 випуску 1994 року. 07.03.2008р. близько 4-00 год. Ранку на автошляху Київ-Харків-Довжанський в м. Ц Валки з застрахованими транспортними засобами (автомобілем та напівпричепом) сталася ДТП, в результаті якої ці транспортні засоби отримали значні технічні ушкодження, тобто настав страховий випадок, однак відповідач в порушення у кладеного договору страхування відмовився виплатити страхове відшкодування.

Прохала Зобов’язати ВАТ НАСК "Оранта" скласти страхові акти по страховому випадку 13.08.2007р. та № 255 від 17.08.2007р. та стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування за укладеними договорами в сумі 107 087,70 грн. та пеню в сумі 16090,62 грн. інфляційні в сумі 1240,08 грн.., нараховані 3% річних в сумі 4100,26 грн. та моральну шкоду в сумі 125 000,00 грн.

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 листопада 2009 року позовні вимоги були задоволені частково.

Зобов’язано відкрите акціонерне товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" скласти страхові акти по страховому випадку по договору добровільного страхування транспортних засобів № 254 від 13.08.2006 року та № 255 від 17.08.2007 року.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 107087 грн. 70 коп., пеню в сумі 16090 грн. 62 коп., інфляційні в сумі 1240 грн. 08 коп. та нараховані 3% річних в сумі 4100 грн. 26 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 1143 грн.58 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі зо грн..

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ НАСК "Оранта" в частині стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник НАСК " Оранта" прохав рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вказував на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не дослідження судом умов укладених договорів страхування, та в зв’язку з цим невірність висновків суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом 13.08.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ НАСК "Оранта" був укладений Договір страхування транспортних засобів № 254 про страхування автомобіля "Renault 22GVAI", 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1., а 17.08.2007 року і договір страхування напівпричепа RENDERS B30002 реєстраційний номер НОМЕР_2 випуску 1994 року.

7.03.2008 року близько 4-00 год. Ранку на автошляху Київ-Харків-Довжанський в м. Валки Харківської області з застрахованими транспортними засобами (автомобілем та напівпричепом) сталася ДТП, в результаті якої ці транспортні засоби отримали значні технічні ушкодження., тобто настав страховий випадок.

Вказані обставини справи сторони не заперечують .

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виконуючи умови Договору № 254 та Договору № 255, ОСОБА_3, звернувшись 07.03.2008 року до ВАТ НАСК "Оранта" з письмовими заявами про страхову виплату, зразу ж повідомила страховика про страховий випадок та надала всі необхідні документи для здійснення їй страхової виплати відповідно до умов вказаних договорів, однак відповідачем укладені умови договорів страхування виконані не були, страхові акти не складені та страхові суми не виплачені.

В ході судового розгляди справи відповідачем доводи позивача щодо безпідставної невиплати їй сум страхового відшкодування, та щодо невірного визначення розміру страхового відшкодування, пені за порушення умов договорів страхування, не спростовані.

Висновки суду щодо задоволення позовних вимог не суперечать умовам укладених між сторонами договорів страхування, в тому числі в частині проведення огляду транспортного засобу, підстав для проведення повторного огляду транспортного засобу .

Ні в ході розгляду справи в місцевому суді, ні в апеляційному відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо надіслання позивачу повідомлення про необхідність провести додатковий огляд транспортних засобів та в зв’язку з чим ця необхідність виникла.

Також не надано свої розрахунки щодо страхових сум.

Оцінка наявних у справі доказів місцевим судом проведена за правилами ст.. 212 ч.3 ЦПК України (1618-15) . Апеляційним судом підстав для іншої оцінки доказів у справі не встановлено.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги і в частині невірного застосування вимог ст. 625 ЦК України. Оскільки вказана норма закону застосовується при встановленні факту порушення грошового зобов’язання.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів керуючись ст.. 303, 307 ч.1 п1, 308, 315 ЦПК України (1618-15) ,-

Апеляційну скаргу представника ВАТ НАСК "Оранта" відхилити.

Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України в двохмісячний строк.