Справа № 22ц-252- 2010року 

Головуючий у 1-й інстанції В.В.Мохонько 

категорія Доповідач В.А. Франко

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі Ліпкіній Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ЗАТ КБ "ПриватБанк" О.В.Харченка на рішення Кіровського районного суду Кіровоградської області м. Кіровограда від 16 листопада 2009 року,

В червні 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору № KGMWGA01580006 від 7.04.2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 111060,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 29.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.04.2018 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Відповідач порушує умови виконання зобов’язань за вказаним вище договором.

Так, станом на 20.03.2009 року має заборгованість 98500,74 грн., яка складається з наступного:

97203,61 грн. заборгованість за кредитом;

1292,61 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

4,52 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 07.04.2008 року уклали договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухому майно, а саме: квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1. Майно належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №130 від 20.10.2007 року.

З врахуванням наведеного та на підставі ст..ст. 526, 527, 530, ч.2 ст.1050; ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 39, 40 Закону України " Про іпотеку" позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGMWGA01580006 від 7.04.2008 в розмірі 98500,74 грн: звернути стягнення на квартиру загальною площею 48,9 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки) ЗАТ КБ "ПриватБанк" та виселити відповідачку з зазначеної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку.

Стягнути з відповідачки судові витрати в розмірі 993,51 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2009 року в задоволенні позову ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 було відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, про відсутність у відповідача перед позивачем станом на 20 березня 2009 року простроченої заборгованості по кредиту строком більш ніж 120 календарних днів, як це передбачене договором та недотримання позивачем звернення на предмет іпотеки. Тому позовні вимоги про стягнення на квартиру відповідача задоволенню не підлягають.

Також суд зазначив, що при відмові в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на квартиру відповідача не підлягають задоволенню позовні вимоги і про виселення відповідача з цієї квартири та зняття його з реєстраційного обліку.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, не встановлені та недосліджені всі обставини, що мають істотне значення .

Так, відповідач допустив неодноразові випадки порушень термінів погашення заборгованості, що на думку апелянта є незаперечними доказами порушень умов договору зі сторони відповідача. Апелянт зазначає, що відповідач повинен також сплатити банку штраф в розмірі 6940 за порушення строків платежів

Просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України (1618-15) , заслухавши пояснення відповідачки та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст..ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до п.8.1.2 кредитного договору № KGMWGA01580006 від 7.04.2008, укладеного між сторонами визначено, що в разі порушення термінів оплати, передбачених п.8.1.1. (в тому числі і оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів – сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту, відсотки, винагороди, пені(в повному обсязі) – в останній день місяця, якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів (а.с.8).

Згідно з доданого до позову розрахунку заборгованості відповідачки, передостанній платіж був здійснений нею 27.01.2009 року в сумі 1481,29, а останній платіж – 16 березня 2009 року в сумі 3578,99 грн. (а.с.5).

Тобто, як вбачається з розрахунку, між передостанньою та останньою датою платежу пройшло 47 днів, а отже відповідачка не порушила терміну оплати на 120 днів., як це зазначено в п.8.1.2 кредитного договору.

Тому за таких підстав у позивача станом на 20 березня 2009 року відсутнє право на дострокове стягнення з відповідача всієї суми кредиту.

Згідно зі ст..33 Закону України "Про іпотеку" (898-15) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.24 іпотечного договору №1432 від 7.04.2008 року, укладеного між сторонами, у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.(а.с.9-10).

Проте в матеріалах справи докази надсилання позивачем відповідачу такої вимоги.

Обґрунтовано суд відмовив і в стягненні з відповідача 6940 грн.04 коп. заборгованості по штрафним санкціям з посиланням на ст..31 ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до ст..1060 ЦПК України (1618-15) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому за таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову позивачеві в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань,а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника ЗАТ КБ "ПриватБанк" О.В.Харченка відхилити.

Рішення Кіровського районного суду Кіровоградської області м. Кіровограда від 16 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.