СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 27.11.2001

                                                           (Витяг)

     У травні   2001  р.  акціонерне  товариство  відкритого  типу
"Юженергобуд" звернулося в суд із позовом до Р. про виселення її з
кімнати   гуртожитку  в  м.  Южноукраїнка  Миколаївської  області,
посилаючись на те, що вона вселилась туди самовільно, з порушенням
установленого законом порядку.

     Рішенням Южноукраїнського міського суду від 13 червня 2001 р.
позов  було  задоволено.  Рішенням колегії суддів судової палати з
цивільних справ Апеляційного суду  Миколаївської  області  від  11
липня  2001  р.  зазначене  рішення  було скасовано і постановлено
нове, яким у позові відмовлено.

     У касаційній  скарзі  позивач  просив  рішення колегії суддів
судової палати апеляційного суду скасувати у зв'язку з  порушенням
норм  матеріального  та  процесуального  права.  Судова  палата  з
цивільних справ Верховного  Суду  України  визнала,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Скасовуючи рішення суду й ухвалюючи  нове  -  про  відмову  в
позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачка
проживала у спірній кімнаті з відома  уповноваженого  представника
власника,  постійно  оплачувала  своє проживання,  а тому висновок
міського суду про її самовільне вселення не відповідає  обставинам
справи. Проте рішення апеляційного суду не є обгрунтованим.

     Згідно зі статтями 128,  129 ЖК ( 5464-10  ) (5464-10)
          жила  площа  в
гуртожитку    надається   за   спільним   рішенням   адміністрації
підприємства,  установи,  організації чи органу кооперативної  або
іншої   громадської  організації  та  відповідного  профспілкового
комітету і на його підставі  громадянинові  видається  спеціальний
ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

     Судом установлено,  що рішення щодо надання позивачці спірної
кімнати  не приймалося і ордер їй не видавався.  За таких обставин
суд першої інстанції дійшов обгрунтованого  висновку  про  те,  що
позивачка  вселилась  у  спірну кімнату з порушенням установленого
порядку і тому підлягає виселенню.  Рішення цього суду  відповідає
вимогам  закону та обставинам справи і скасоване судом апеляційної
інстанції помилково.

     Враховуючи наведене   та  керуючись  статтями  334,  338  ЦПК
( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  судова палата  з  цивільних  справ  Верховного  Суду
України  касаційну  скаргу  задовольнила,  рішення  колегії суддів
судової палати з цивільних справ Апеляційного  суду  Миколаївської
області   скасувала,  а  рішення  Южноукраїнського  міського  суду
залишила в силі.

 "Вісник Верховного Суду України", N 3, травень-червень, 2002 р.