Головуючий у першій інстанції -

Карапута Л.В.

Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В.М. Р І Ш Е Н Н Я

апеляційний суд Чернігівської області у складі

головуючого - судді Іваненко Л.В.

суддів - Ішутко В.М., Квача М.О.

при секретарі -Сетченко Н.М.

з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні двором, визначення меж земельної ділянки,

В травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні двором, визначення меж землекористування.

Свої вимоги мотивував тим, що після смерті батька - ОСОБА_5, його діти: позивач, відповідач та сестра, стали співвласниками будинкуАДРЕСА_1 по 1/3 частині кожний.

Вказаний будинок розташований на земельній ділянці 1600 кв. м.

Після одержання спадщини, позивач подарував відповідачу 1/12 частину будинку.

07.03.1989 року між спадкоємцями був укладений договір конкретного користування будинком та надвірними будівлями.

Після укладення договору дарування, змінились і ідеальні долі будинку, відповідач став власником 5/12 частин, а позивач - ј частини. Співвласниця 1/3 частини будинку, сестра - ОСОБА_2, в 2003 році продала свою частку ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Проте, жодного разу не обговорювалось про будь - які зміни щодо земельної ділянки, тому кожному із співвласників на думку позивача належить по 1/3 частині земельної ділянки.

Оскільки між сторонами не склався порядок користування земельною ділянкою, позивач вважав, що слід визначити розмір та порядок користування земельною ділянкою біля будинку, виділивши в користування позивача 1/3 частину земельної ділянки для подальшої її приватизації. Крім того, відповідач збудував у спільному дворі металевий гараж та душ, які ущемляють його право в користуванні двором, які позивач просив зобов"язати відповідача знести.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 червня 2008 року позов задоволений. Встановлений порядок користування земельної ділянки, при якому позивачу виділено в користування 669 кв.м., відповідачу ОСОБА_2 - 669 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. - 669 кв.м.

Зобов"язано ОСОБА_2 знести з двору загального користування тимчасову споруду - металевий навіс-будку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що позивач не надав доказів про те, що розмір його частки в домоволодінні становить саме 1/3 частину. Фактичне землекористування на час проведення експертизи було пропорційно розміру часток у домоволодінні і становить : ОСОБА_1 - 25/100 частин;ОСОБА_2 - 41/100 частин; ОСОБА_3 - 34/100 частин. Сам позивач надав суду договори про збільшення часток в домоволодінні в якості доказів по справі, проте, суд на це не звернув належної уваги. Щодо знесення металевого гаражу, то він був установлений ще понад 35 років тому назад і весь цей час не виникало питання щодо його знесення і позивач жодного разу не звертався до відповідних органів з приводу його знесення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог з таких підстав.

Постановлюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до виникнення спору, користування земельною ділянкою було визначено і відбувалося за згодою сторін по 1/3 частині.

Проте, до такого висновку суд першої інстанції дійшов в порушення норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що спірна земельна ділянка, розміром 2007 кв.м. знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до правовстановлюючих документів, позивач ОСОБА_1, має право власності в домоволодінні на 3/12 частин, відповідачОСОБА_2 - на 5/12 частин, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - на 4/12 частини.

Відповідно до ст.91 ЗК Української РСР в редакції 1970 року, особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру їх часток в спільній власності на будинок, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно з роз"ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними в п.21 постанови від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд, відповідно до ст. 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

В засіданні апеляційного суду позивач та відповідач пояснили, що спірною земельною ділянкою вони користуються ще з 1958 року і в порядку, який був встановлений їхніми батьками. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4в 2003 році купили земельну ділянку у ОСОБА_2, її розмір та межі були зазначені продавцем на місці.

В 1989 році між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір дарування 1/12 частину будинку з метою приведення часток у домоволодінні та у відповідності до фактичного користування земельною ділянкою. З цією ж метою між спадкоємцями був укладений 07.03.1989 року договір конкретного користування будинком та надвірними будівлями. Відповідно з ч.3 ст.91 ЗК Української РСР в редакції 1970 року, порядок користування земельною ділянкою, який був встановлений між співвласниками будинку, зберігся до теперішнього часу.

Біля будинку є двір, розміром 174 кв.м., який фактично знаходиться у відокремленому користуванні сторін, крім його незначної частини, розміром 25,3 кв.м., яка знаходяться у спільному користуванні позивача і ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та 11, 7 кв.м., яка знаходиться у спільному користуванні відповідача ОСОБА_2 з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Порядок користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками домоволодіння, відображений в додатку №1 висновку судової експертизи від 05.12.2008 року, проведеної Чернігівським відділенням КНІСЕ, а також підтверджений сторонами по справі в засіданні апеляційного суду. Крім того, порядок користування земельною ділянкою, який склався між сторонами по справі, не зачіпає законні права будь - кого із співвласників, не позбавляє їх можливості належно користуватися своєю частиною будинку, не виключає їх з числа користувачів спільної земельної ділянки та не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Таким чином, оскільки між співвласниками будинку вже був визначений порядок користування земельною ділянкою, для змін якого відсутні підстави, апеляційний суд приходить до висновку, що саме такий порядок користування земельною ділянкою, площею 2007 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, і повинен бути встановлений судовим рішенням, при цьому в користування ОСОБА_1 (квартира №2) необхідно виділити - 502 кв.м., в тому числі під забудовою - 81 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - 25,3 кв.м., під садом та городом - 395,7 кв.м.; ОСОБА_2 ( квартира № 1) - 836,0 кв. м., в тому числі під забудовою - 103,3 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - 11,7 кв.м., під садом та городом - 721,0 кв.м.; ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (квартира №3) - 669 кв.м., в тому числі під забудовою - 115,8 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_2 - 11,7 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_1 - 25,3 кв.м., під садом і городом - 516,2 кв.м., відповідно до додатку №1 висновку судової експертизи від 05.12.2008 року, проведеної Чернігівським відділенням КНІСЕ.

В задоволенні вимог про знесення самовільно зведеного металевого гаражу слід відмовити, оскільки спірний гараж знаходиться на тій частині земельної ділянки, яка за рішенням суду виділяється відповідачу і не чинить будь - якої перешкоди позивачу в користуванні його земельною ділянкою.

Керуючись ст.91 ЗК Української РСР в редакції 1970 року, ст.ст.152 ч.2, 158 ЗК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 315, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 червня 2008 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 2007 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 ( квартира №2) - 502 кв.м., в тому числі під забудовою - 81 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - 25,3 кв.м., під садом та городом - 395, 7 кв.м.

ОСОБА_2 ( квартира № 1) - 836, 0 кв. м., в тому числі під забудовою - 103, 3 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - 11, 7 кв.м., під садом та городом - 721, 0 кв.м.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (квартира №3) - 669 кв.м., в тому числі під забудовою - 115,8 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_2 - 11,7 кв.м., під двором спільного користування з ОСОБА_1 - 25,3 кв.м., під садом і городом - 516, 2 кв.м., відповідно до додатку №1 висновку судової експертизи від 05.12.2008 року, проведеної Чернігівським відділенням КНІСЕ.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.