Головуючий в першій

інстанції Ліморенко І.І.

Категорія: 52 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Клочка В.П.,

суддів: Колбіної Т.П., Водяхіної Л.М.,

при секретарі: Шевченко О.В.,

за участю: представника позивача- ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення місцевого суду Балаклавського району м.Севастополя від 03 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до Міністерства Оборони України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства Оборони України, просив поновити його на роботі на посаді директора Державного підприємства Міністерства Оборони України Балаклавський судоремонтний завод "Металіст" (далі ДП МО БСРЗ "Металіст"), стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 1 600 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що 02.09.2008р. наказом Міністра Оборони України за №425 ОСОБА_2, в зв'язку з порушенням абзацу 5 п.5.3 розділу 5 Контракту, укладеного між сторонами в справі 17.07.2008р. (не виконання службових обов'язків) та на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України, звільнений з посади директора ДП МО БСРЗ "Металіст". Позивач посилається на те, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008р. Регіональне відділення Фонду Державного майна України в АР Крим зобов'язане укласти з ТОВ "Трудовий колектив "Балаклавський судоремонтний механічний завод "Металіст" договір оренди цілісного майнового комплексу ДП МО БСРЗ "Металіст". Про прийняту ухвалу суду та про передачу цілісного майнового комплексу ДП МО БСРЗ "Металіст" в оренду відповідач в справі був сповіщений, а тому підстав для надання річного плану відповідно до вимог Наказу Міністерства Економіки України №173 він не мав. В зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач не мав права його звільняти.

Рішенням місцевого суду Балаклавського району м.Севастополя від 03 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового за мотивами позову, яким, на його думку, суд належної оцінки не дав.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_2 суд виходив з того, що звільнення позивача проведено у відповідності з

вимогами п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України на підставі порушення останнім умов укладеного з ним контракту, у зв'язку з чим підстав для поновлення його на роботі не має.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Як вбачається з контракту №356 від 17.07.2008 року (а.с.12-21), з 17 липня 2008 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора ДП МО БСРЗ "Металіст", строк дії контракту встановлений до 17.07.2009 року.

Наказом №425 від 02.09.2008 року Міністра Оборони України контракт, укладений з позивачем розірваний, та останній звільнений з займаної посади на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України, за невиконання п.2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 контракту (а.с.7).

Згідно з п.2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 контракту, керівник забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану Підприємства та подає його на затвердження до Органу управління майном, з яким укладено цей контракт.

Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану підприємства затверджений наказом Міністерства економіки України №173 від 21 червня 2005 року (z0729-05) (а.с.99-110).

Згідно з пунктом 3, підпунктами 1,4 пункту 4 Наказу, фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозний показник поточного року, розрахований на базі фактично досягнутих показників І кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Проект фінансового плану підприємства у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 у паперовому та електронному вигляді подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому. У разі необхідності органи управління державним майном або корпоративними правами держави можуть самостійно встановлювати диференційовані терміни подання проектів фінансових планів підприємств, але не пізніше 15 червня року, що передує плановому.

На підставі рішення Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року (а.с.23-36) та договору оренди від 06 серпня 2008 року (а.с.87-95), цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства Оборони України Балаклавський судоремонтний завод "Металіст" разом зі всіма основними фондами був переданий у оренду строком на 25 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст", у зв'язку з чим позивач не мав можливості скласти та надати річний фінансовий план підприємства, про що повідомив відповідача (а.с.37).

Доказів, підтверджуючих, що з моменту прийняття позивача на роботу до звільнення відповідач встановив йому інший термін для складання та подання річного фінансового плану підприємства, не надано.

Таким чином звільнення позивача по підставам порушення вимог п.2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 контракту, а саме за не складання та не надання річного фінансового плану підприємства не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки позивач був прийнятий до роботи вже після закінчення строку на надання плану, та відсутністю підстав для його складання.

Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування рішення суду І інстанції з ухваленням нового рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді директора ДП МО БСРЗ "Металіст", та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі, тобто за 3 місяці, в сумі 3496грн.50коп. (1165,5х3=3496,5), без урахування податків.

Крім того, діями відповідача, пов'язаними з незаконним звільненням ОСОБА_2 останньому була заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 500грн., який відповідає характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем, та характеру понесених ним немайнових втрат.

Доводи ОСОБА_2 про те, що укладений з ним контракт порушує його трудові права у порівнянні з КЗпП України (322-08) не можуть бути прийняті до уваги колегією, оскільки він підписав вказаний контракт, тобто погодився з викладеними у ньому умовами.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.

Рішення місцевого суду Балаклавського району м.Севастополя від 03 листопада 2008 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2задовольнити, поновити ОСОБА_2на посаді директора Державного підприємства Міністерства Оборони України "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст".

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_2середній заробіток за час вимушеного прогулу - 3496грн.50коп. без урахування податків, та моральну шкоду - 500грн., а всього 3996грн.50коп.

Стягнути з Міністерства Оборони України в дохід держави судові витрати в сумі 148грн.75коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1165грн.50коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання чинності.