Апеляційний суд Кіровоградської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року
Справа № 22 - 1636 - 2007 р.
Головуючий у 1-й інстанції - Березій Ю.А. Категорія - 51 Доповідач - Суржик М.М.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді - Суржика М.М.
суддів - Суровицької Л.В., Говорухіна В.П.,
при секретарі - Косенко Ж.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2008 року ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до Державного підприємства * Східний гірничо-збагачувальний комбінат* Смолінська шахта (далі Схід-ГЗК), третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначив, що протягом 09 років 09 місяців працював на Смолінській шахті Схід ГЗК, де в шкідливих умовах праці отримав захворювання, які визнані професійними і йому встановлено третю групу інвалідності і 50% втрати працездатності безстроково.
Через професійні захворювання і втрату працездатності він переживає моральні страждання, які пов'язані з постійним болем, неможливістю займатися улюбленими справами, обмеженістю в спілкуванні, потребою медикаментозного догляду, тому вважає, що йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 200000 грн., і просить їх стягнути на його користь.
Рішенням суду в позові було відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції апелянт просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши доповідача, представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що 13 серпня 1996 року позивач був прийнятий на роботу в Смолінський рудник в якості слюсаря-чергового по ремонту обладнання і працював в особливо шкідливих і особливо тяжких умовах праці. Під час роботи отримав захворювання, які визнані професійними. 21 червня 2007 року був переведений за станом здоров'я підсобним робочим на поверхні шати. 16 листопада 2007 року був звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю в наслідок стану здоров'я, яке перешкоджає продовжувати виконання даної роботи. 30 жовтня 2007 року висновком МСЕК Кіровоградської області йому встановлено третю групу інвалідності і 50% втрати працездатності безстроково.
Крім того, представником позивача апеляційному суду надано довідку про те, що 28 жовтня 2008 року висновком МСЕК Кіровоградської області позивачу встановлено третю групу інвалідності і 60% втрати працездатності безтерміново.
Згідно ст..153 КЗпП України (322-08)
, забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, установах, організаціях покладається на власника або уповноваженого ним орган.
Ст..237-1 КЗпП України (322-08)
передбачено, що відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів вважає встановленим факт спричинення позивачеві пошкодження здоров'я і втрати працездатності при виконанні ним трудових обов'язків, і саме з цих підстав позивач вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя через постійний біль та хворобу, що свідчить про доведеність заподіяння моральної шкоди позивачу.
За таких обставин, покладання обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди на відповідача відповідає обставинам справи та Закону.
Тому, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, колегія суддів дійшла висновку щодо розміру моральної шкоди в сумі 40000грн., яка і підлягає стягненню з Схід ГЗК.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду за наведених вище підстав підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов належить задовольнити частково, лише на суму 40000грн..
Підлягає стягненню з відповідача відповідно ст..88 ЦПК України (1618-15)
, Декрету Кабінету Міністрів України *Про державне мито* судовий збір в сумі 8.50грн. та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.2 ст.153, ст..237-1 КЗпП України (322-08)
, керуючись ст.. ст.. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2008 року скасувати.
Стягнути з Державного підприємства *Східний гірничо-збагачувальний комбінат* Смолінська шахта на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 40000(сорок тис.)грн. та на користь держави судовий збір в сумі 8.50грн. та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді