22ц-1786/2008 Про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - 14.10.2008 Прийняття

В червні 2008 року позивачі подали уточнену позовну заяву та просили визнати відомості щодо них, які викладені в заяві від 11.02.2008 року і поширені ОСОБА_1 та в колективній заяві від 11.02.2008 року і поширені ОСОБА_2 до органів місцевого самоврядування недостовірною інформацією, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 1250 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 1250 грн. моральної шкоди; стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 серпня 2008 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію, викладену у заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та інформацію, викладену в заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "И когда я узнал от матери, она постаралась меня успокоить, сказав, что эти господа ОСОБА_6 обещали купить взамен 1-комнатную квартиру в г.Чернигове. Я понял, что эти без чести и совести люди ничего мне не дадут. ОСОБА_6 использовали мою мать как батрачку. Мать после того, как подписала дарственную, боится им перечить, чтоб не отправили в дом престарелых или психоневрологическую больницу. Как оказалось, многие годы мать отдавала свою ежемесячную пенсию, зачастую оставаясь без еды (когда они уезжали отдыхать на юг - есть свидетель). Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?! У них на уме только одно: деньги, деньги, деньги, где больше урвать! Они на страданиях людей обогощаются…;…выкупают квартиры у обездоленных людей по всей Украине…".

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_5, інформацію, викладену у заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та інформацію, викладену в заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "И когда я узнал от матери, она постаралась меня успокоить, сказав, что эти господа ОСОБА_6 обещали купить взамен 1-комнатную квартиру в г.Чернигове. Я понял, что эти без чести и совести люди ничего мне не дадут. ОСОБА_6 использовали мою мать как батрачку. Мать после того, как подписала дарственную, боится им перечить, чтоб не отправили в дом престарелых или психоневрологическую больницу. Как оказалось, многие годы мать отдавала свою ежемесячную пенсию, зачастую оставаясь без еды (когда они уезжали отдыхать на юг - есть свидетель). Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?! У них на уме только одно: деньги, деньги, деньги, где больше урвать! Они на страданиях людей обогощаются…;…выкупают квартиры у обездоленных людей по всей Украине…".

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, викладену у колективній скарзі, яку серед інших підписала і ОСОБА_2 на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В, а саме: "Соседям ОСОБА_6 показалось мало своей земли. В то время как сын защищал воздушные рубежи нашего государства Украины и не мог находиться рядом с матерью, соседи, воспользовавшись доверчивостью пожилого человека, действую по своим низменным планам, настроили 90-летнюю мать лётчика против сына. Вывод один: движимы своими меркантильными желаниями, позарившись на земельный участок, эти горе-врачи, психологически воздействуя на пожилую 90-летнюю женщину, уговорили или заставили старушку подписать им бумаги. Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?".

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію, викладену у колективній скарзі, яку серед інших підписала і ОСОБА_2 на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Соседям ОСОБА_6 показалось мало своей земли. В то время как сын защищал воздушные рубежи нашего государства Украины и не мог находиться рядом с матерью, соседи, воспользовавшись доверчивостью пожилого человека, действую по своим низменным планам, настроили 90-летнюю мать лётчика против сына. Вывод один: движимы своими меркантильными желаниями, позарившись на земельный участок, эти горе-врачи, психологически воздействуя на пожилую 90-летнюю женщину, уговорили или заставили старушку подписать им бумаги. Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?".

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн. та судові витрати в розмірі 12 грн. 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн. та судові витрати в розмірі 12 грн. 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн. та судові витрати в розмірі 12 грн. 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн. та судові витрати в розмірі 12 грн. 25 коп.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційних скарг полягають в тому, що рішення суду є необґрунтованим і незаконним. Апелянти посилаються на те, що причиною направлення звернень до органів місцевого самоврядування є неправомірні дії з боку подружжя ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 при укладання договору дарування житлового будинку. Апелянти вказують на те, що ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним вказаного правочину, але справа по суті не розглянута, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доведені відповідно до вимог ст.10 ЦПК України. Апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції не було у встановленому законодавством порядку розглянуто клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, а суд відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦПК України був зобов"язаний зупинити провадження у справі. Також апелянти посилаються на упередженість судді, який висловив свою думку про неправомірність звернення зі скаргами до органів місцевої влади, не допитав в якості свідків ОСОБА_7, всіх сусідів, які підписали колективне звернення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В. відповідач ОСОБА_1 подав заяви від 11.02.08 року з приводу, на його думку, протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо його матері ОСОБА_7 при укладанні договору дарування та про погрози і знущання подружжя ОСОБА_6 над ОСОБА_7, в яких, зокрема, зазначалося: "И когда я узнал от матери, она постаралась меня успокоить, сказав, что эти господа ОСОБА_6 обещали купить взамен 1-комнатную квартиру в г.Чернигове. Я понял, что эти без чести и совести люди ничего мне не дадут. ОСОБА_6 использовали мою мать как батрачку. Мать после того, как подписала дарственную, боится им перечить, чтоб не отправили в дом престарелых или психоневрологическую больницу. Как оказалось, многие годы мать отдавала свою ежемесячную пенсию, зачастую оставаясь без еды (когда они уезжали отдыхать на юг - есть свидетель). Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?! У них на уме только одно: деньги, деньги, деньги, где больше урвать! Они на страданиях людей обогощаются…;…выкупают квартиры у обездоленных людей по всей Украине…". Крім того, на адресу голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та Чернігівського міського голови Соколова О.В. були подані колективні скарги, які серед інших підписала і ОСОБА_2 з приводу, на думку скаржників, протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно ОСОБА_7, в яких,зокрема, зазначалося: "Соседям ОСОБА_6 показалось мало своей земли. В то время как сын защищал воздушные рубежи нашего государства Украины и не мог находиться рядом с матерью, соседи, воспользовавшись доверчивостью пожилого человека, действую по своим низменным планам, настроили 90-летнюю мать лётчика против сына. Вывод один: движимы своими меркантильными желаниями, позарившись на земельный участок, эти горе-врачи, психологически воздействуя на пожилую 90-летнюю женщину, уговорили или заставили старушку подписать им бумаги. Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?".

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, яка була поширена відповідачами відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 у даних зверненнях є недостовірною, не є оціночними судженнями, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 протилежне не доведене, а поширення даної негативної інформації призвело до моральних страждань.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Відповідно до ст.47-1 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що інформація, яка була викладена у заявах ОСОБА_1 від 11.02.08 року та в колективних скаргах, які серед інших підписала і ОСОБА_2, що були адресовані голові Чернігівської обласної ради Романовій Н.А. та Чернігівському міському голові Соколову О.В., зокрема : "Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?!", "Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?", є оціночними судженнями, критикою відповідачів та не підлягають спростуванню, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Відповідно до ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена на особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації і вона може звернутися до суду про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об"єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов"язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснила, що вона підписувала колективну скаргу з приводу дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, зі змістом даної скарги вона знайома, скарга була подана до органів місцевого самоврядування з метою як найшвидшого вирішення по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості, викладені у заявах ОСОБА_1 від 11.02.08 року та в колективних скаргах, які серед інших підписала і ОСОБА_2, поданих на ім."я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та Чернігівського міського голови Соколова О.В., зокрема : "И когда я узнал от матери, она постаралась меня успокоить, сказав, что эти господа ОСОБА_6 обещали купить взамен 1-комнатную квартиру в г.Чернигове. Я понял, что эти без чести и совести люди ничего мне не дадут. ОСОБА_6 использовали мою мать как батрачку. Мать после того, как подписала дарственную, боится им перечить, чтоб не отправили в дом престарелых или психоневрологическую больницу. Как оказалось, многие годы мать отдавала свою ежемесячную пенсию, зачастую оставаясь без еды (когда они уезжали отдыхать на юг - есть свидетель). У них на уме только одно: деньги, деньги, деньги, где больше урвать! Они на страданиях людей обогощаются…;…выкупают квартиры у обез доленных людей по всей Украине…"; "Соседям ОСОБА_6 показалось мало своей земли. В то время как сын защищал воздушные рубежи нашего государства Украины и не мог находиться рядом с матерью, соседи, воспользовавшись доверчивостью пожилого человека, действую по своим низменным планам, настроили 90-летнюю мать лётчика против сына. Вывод один: движимы своими меркантильными желаниями, позарившись на земельный участок, эти горе-врачи, психологически воздействуя на пожилую 90-летнюю женщину, уговорили или заставили старушку подписать им бумаги" не являються оціночними судженнями, а є негативною, недостовірною інформацією, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано належних доказів, які б свідчили, що вказана інформація відповідає дійсності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, який відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вірно врахував ступінь та тривалість моральних страждань, спричинених позивачам, та виходячи із засад розумності та справедливості, правильно визначив розмір морального відшкодування.

Доводи апелянтів про те, що причиною направлення звернень до органів місцевого самоврядування є неправомірні дії з боку подружжя ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 при укладання договору дарування житлового будинку, апеляційний суд вважає таким, що не грунтуються на законі, оскільки ст. 1 Закону України " Про звернення громадян" надає право звертатися зі скаргами до органів місцевого самоврядування лише з питань, що належать до компетенції цих органів, а Законом України " Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) не надано повноважень органам місцевого самоврядування щодо визнання правочинів недійсними, вжиття інших заходів, спрямованих на припинення протиправної поведінки. Посилання апелянтів на те, що ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування, справа по суті не розглянута, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доведені, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 277 ЦК України саме особа, яка поширила негативну, недостовірну інформацію має доводи, що ця інформація є дійсною. Доводи апелянтів про те, що судом першої інстанції не було у встановленому законодавством порядку розглянуто клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, а відповідно до ст. 201 ЦПК України суд був зобов"язаний зупинити провадження у справі, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки розгляд вказаних цивільних справ не пов"язаний між собою, а та обставина, що судом першої інстанції не було у встановленому законодавством порядку розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі, не призвело до неправильного вирішення справи та не являється підставою для скасування судового рішення. Посилання апелянтів на упередженість головуючого по справі, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи відвід головуючому заявлений не був.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію фрази, викладеної у заяві ОСОБА_1 від 11.02.08 року на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та в заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?!" та в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію фрази, викладеної у колективній скарзі на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Мы крайне возмущены поступком этих господ. Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?"- скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні цих позовних вимог в зв"язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права; в іншій частині рішення суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 23, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 47-1 Закону України " Про інформацію", ст. 1 Закону України " Про звернення громадян", ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 серпня 2008 року в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію фрази, викладеної у заяві ОСОБА_1 від 11.02.08 року на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та в заяві ОСОБА_1 від 11.02.2008 року на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?!" та в частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію фрази, викладеної у колективній скарзі на ім"я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім"я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Мы крайне возмущены поступком этих господ. Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?"- скасувати, відмовивши ОСОБА_6 та ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог в цій частині.