СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 21.04.99
(Витяг)
Скасовуючи касаційну ухвалу і залишаючи без зміни рішення,
яке було скасовано в касаційному порядку, суд наглядної інстанції
не звернув уваги на те, що цим рішенням у позові до міської
державної адміністрації про надання жилого приміщення на підставі
ст. 54 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
у зв'язку зі
зруйнуванням житла позивачки при зсуві грунту відмовлено без
достатньої перевірки обгрунтованості позовних вимог.
Згідно із зазначеною нормою Закону ( 697-12 ) (697-12)
в разі
технологічних і екологічних катастроф та за інших обставин
надзвичайного характеру, що виключають можливість здійснення
власником його права щодо володіння, користування і розпорядження
майном, йому відшкодовується в порядку, встановленому
законодавством України, вартість майна в обсязі, передбаченому п.
4 ст. 48 цього Закону, або передається у власність інше рівноцінне
майно
У листопаді 1997 р. М. пред'явила позов до Севастопольської
міської державної адміністрації про надання жилого приміщення.
Позивачка зазначала, що за договором купівлі-продажу від 9 липня
1991 р. вона придбала 11/20 жилого будинку. Ця частка складається
з чотирьох жилих кімнат і підсобних приміщень. Навесні 1997 р.
виникли обставини надзвичайного характеру: внаслідок зсуву грунту
будинок та інші споруди зруйнувались і стали непридатними для
проживання та користування ними. Посилаючись на ст. 54 Закону від
7 лютого 1991 р. "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, позивачка просила
задовольнити її позовні вимоги й зобов'язати відповідача надати її
сім'ї жиле приміщення, рівноцінне тому, яке їй належало.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від
26 лютого 1998 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Севастопольського
міського суду від 31 березня 1998 р. рішення скасовано й
направлено справу на новий розгляд.
Постановою президії цього ж суду від 17 липня 1998 р. ухвалу
судової колегії в цивільних справах від 31 березня 1998 р.
скасовано і залишено в силі рішення суду першої інстанції від
26 лютого 1998 р.
Заступник голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування зазначеної постанови президії та залишення
без зміни ухвали судової колегії в цивільних справах
Севастопольського міського суду від 31 березня 1998 р. Судова
колегія в цивільних справах Верховного Суду України протест
задовольнила з таких підстав.
Відповідно до ст. 54 Закону "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
у разі
технологічних і екологічних катастроф та за інших обставин
надзвичайного характеру, що виключають можливість здійснення
власником його прав щодо володіння, користування і розпорядження
майном, йому відшкодовується в порядку, встановленому
законодавством України, вартість майна в обсязі, передбаченому п.
4 ст. 48 зазначеного Закону, або передається у власність інше
рівноцінне майно.
Оскільки позивачка обгрунтовувала свої позовні вимоги саме
цією нормою закону, суду необхідно було з'ясувати наявність чи
відсутність зазначених обставин та прийняти відповідне рішення.
Проте суд без достатнього з'ясування дійсних обставин справи,
прав і обов'язків сторін при вирішенні зазначеного спору помилково
керувався нормами житлового законодавства, тобто вирішував питання
про надання М. квартири відповідно до статей 46, 47 ЖК
( 5464-10 ) (5464-10)
, хоча таких вимог вона не пред'являла. При цьому суд
не вирішив спору по суті. Визнавши право позивачки на квартиру,
він відмовив їй у задоволенні позову.
Крім того, всупереч вимогам ст. 113 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
суд не
перевірив належним чином повноважень представника відповідача, а
також того, кого він дійсно представляв. Зокрема, з матеріалів
справи вбачається, що відзив на позов М. подавала не
Севастопольська міська державна адміністрація, а управління обліку
і розподілу жилої площі.
За таких обставин касаційна інстанція обгрунтовано скасувала
судове рішення та направила справу на новий розгляд.
Виходячи з наведеного судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України протест заступника Голови Верховного Суду
України задовольнила, постанову президії Севастопольського
міського суду від 17 липня 1998 р. скасувала, ухвалу судової
колегії в цивільних справах цього ж суду від 31 березня 1998 р.
залишила без зміни і направила справу на новий розгляд.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 2(18), 2000 р.