Головуючий у 1 інстанції - Попович В.В.

Категорія - цивільна Доповідач - Лазоренко М.І.

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді: бойко о.в.,

суддів: лазоренка м.і., мамонової о.є.,

при секретарі: з участю: Зіньковець О.О. Лугини О.В., Одноралова Е.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2008 року позовні вимоги ВАТ "Чернігівгаз" задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача 223 грн. 46 коп. заборгованості за надані послуги, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення свого права ВАТ "Чернігівгаз" могло дізнатися ще у 2005 році, зокрема з моменту підписання 01.02.2005 року акту звіряння розрахунків за січень 2005 року, а також з дня опублікування Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) . На думку апелянта, судом помилково застосовано Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, оскільки він поширюється лише на працівників, які мають право на знижки з оплати комунальних послуг, а відповідно до ч.4 ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічні працівники мають право не на знижку, а на безоплатне користування житлом з опаленням з освітленням в межах встановлених норм. Тому в даному випадку, як вказує апелянт, суд повинен був застосувати Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Відповідач посилається на те, що висновок суду щодо надання пільг за рахунок позивача суперечить принципам фінансування органів державної влади є невірним, оскільки ВАТ "Чернігівгаз" не є органом державної влади, а пільги були надані Управлінням праці та соціального захисту населення за рахунок субвенцій державного бюджету. Апелянт також вказує, що судом не було враховано, що порушення законодавства щодо фінансування пільг було допущене працівниками управління праці та соціального захисту населення, а тому саме з винних працівників управління має бути стягнута шкода. На думку відповідача, листи УПСЗН від 04.01.2006р. не є документами, на підставі яких повертаються кошти, а тому вони не мають жодного юридичного значення. Також апелянт не погоджується з самим розміром спірної суми.

В засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши рішення суду.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2008 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ "Чернігівгаз" надає, а ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає разом із сім'єю за адресою АДРЕСА_1отримує за зазначеною адресою послуги з газопостачання, що підтверджується копією договору про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 6-9) та не заперечується сторонами.

В період з січня 2005 року по квітень 2005 року (включно) по особовому рахунку відповідача надавалась пільга, передбачена ст. 57 Законом України "Про освіту", оскільки дружина відповідача є вчителем.

Звертаючись до суду з позовом, ВАТ "Чернігівгаз" просило стягнути з відповідача в примусовому порядку на свою користь суму боргу, посилаючись на те, що згідно до встановленого порядку ВАТ "Чернігівгаз" щомісячно надсилало звіти на осіб, які отримували послуги з газопостачання та мають право на пільгу в Семенівське Управління праці та соціального захисту населення та отримувало фінансування пільги. В ході проведеної контрольно-ревізійним відділом в Семенівському районі перевірки використання бюджетних коштів за рахунок субвенцій з державного бюджету педагогічним працівникам за користування природним газом та опалення були виявлені порушення при фінансуванні пільг для працівників освіти, яке виразилося в недотриманні вимог ст. 42 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", оскільки надання пільг проводилося згідно до п. 4 ст. 57 Закону України "Про освіту" без врахування розміру соціальної пільги, в зв'язку з чим відповідачу були незаконно надані пільги. На виконання вимог встановлених актом КРУ в Семенівському районі від 04.01.2006 року ВАТ "Чернігівгаз" кошти отримані на фінансування пільги у 2005 році були перераховані Семенівському управлінню праці та соціального захисту населення, а відповідач був попереджений про наявність заборгованості та причини її виникнення.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Чернігівгаз", суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно визначив наявність у відповідача заборгованості по оплаті за спожитий природний газ, враховуючи, що видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах асигнувань на утримання бюджетних установ, а грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установи разом з іншими щомісячними виплатами, тому надання пільг відповідачу за рахунок позивача є неприпустимим.

Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Згідно Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 31 березня 2003 року №426 (426-2003-п) , видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам послуги провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення вимог законодавства, пільги з 01.01.2005 року по 01.07.2005 року за рахунок субвенцій за спожитий природний газ, тепло та електроенергію, надавались педагогічним працівникам, в тому числі і відповідачу як члену сім'ї пільговика, без урахування величини доходу працівників та наданих пільг в межах податкової соціальної пільги. В зв'язку з чим, кошти незаконно отримані на фінансування пільги наданої відповідачу ОСОБА_1 були перераховані позивачем на рахунок Семенівського управління праці та соціального захисту населення.

Таким чином, надання пільг відповідачу за рахунок позивача дійсно є неприпустимим, оскільки суперечить ст. 57 Закону України "Про освіту".

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову. Відповідно до розрахунку Корюківського УГГ ВАТ "Чернігівгаз" сума заборгованості становить 223 грн. 46 коп.

Твердження апелянта про пропуск строку позовної давності позивачем не відповідає дійсності, тому що останній дізналися про наявність заборгованості лише 04.01.2006 року і існуючий порядок надання пільг не надавав йому можливості дізнатись про відсутність пільг раніше, оскільки наявність чи відсутність права на пільгу визначало УПСЗН.

Не є підставою для задоволення апеляційної скарги і посилання апелянта на невірне застосування судом Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 31 березня 2003 року № 426 (426-2003-п) . Рішення суду по суті є правильним, а тому не може бути скасоване з формальних підстав.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, так як ст. 57 Закону України "Про освіту" встановлює можливість надання саме пільг працівникам освіти за рахунок держави, а споживання газу забезпечується в даному випадку ВАТ "Чернігівгаз" і в разі, коли держава не оплачує спожитий газ, правовідносини виникають між ВАТ "Чернігівгаз" та споживачем, який повинен повністю розраховуватись за спожитий газ.

Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.