Головуючий у 1-й інстанції - Котенко О.А.

Категорія - 39 Суддя-доповідач - Білецький А.М.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Білецького О.М.,

суддів - Гагіна М.В., Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

та осіб, які беруть участь у справі - позивачки і представників відповідача - ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 липня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, -

28 вересня 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом.

Вказувала, що 20 вересня 2007 року, виконуючи службові обов'язки касира у відділенні №3 СФ ТОВ "Укрпромбанк" по вул.Курській,115 у м.Суми, при отриманні грошових знаків від ОСОБА_3, яка звернулась з метою здійснення депозитного вкладу в іноземній валюті, вона виявила, що отриманих коштів виявилось 1595 євро, тобто на 500 євро менше, ніж зазначила вкладник.

Однак, відповідач у присутності працівників відділення наполягала, що сума має бути 2095 євро і що касир привласнила різницю та настоювала на особистому огляді її та її речей.

При перевірці з'ясувалось, що тієї різниці в 500 євро у відповідачки на момент звернення до каси не було і ОСОБА_3 визнала, що забула їх вдома..

Позивач зазначала, що таке необґрунтоване і зухвале обвинувачення завдало їй хвилювань, викликало велике потрясіння, головний біль та біль у серці, що змусило її наступного дня звертатись до лікаря.

Вважаючи, що зазначеними діями ОСОБА_3 було принижено її честь, гідність і ділову репутацію в очах співробітників, ОСОБА_4 просила суд зобов'язати відповідача вибачитись перед нею у присутності працівників відділення №3 СФ ТОВ "Укрпромбанк" та відшкодувати заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 вибачитись перед ОСОБА_4 в присутності співробітників відділення №3 Сумської філії ТОВ "Укрпромбанк".

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 600 грн. у відшкодування моральної шкоди, 15 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 17 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам і порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, вказує, що позивач не довела яким чином порушено її права, а суд не встановив яку саме інформацію і яким чином та якому колу осіб поширювала відповідач. На його думку, позивачем не надано доказів та розрахунку моральної шкоди і причинного зв'язку між подією та зверненням до лікаря, а також судом не взято до уваги той факт, що того ж дня відповідачем надано розписку про відсутність претензій, тобто взагалі відсутній предмет спору.

Заслухавши доводи представника відповідача і заперечення позивача, дослідивши матеріали та перевіривши рішення в межах апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено, ОСОБА_4 з 10 червня 2005 року працює на посаді касира безбалансового відділення №3 Сумської філії ТОВ "Укрпромбанк", розташоіваного за адресою: м.Суми, вул.Курська,115. Загальний стаж її роботи в установах банків складає майже 19 років.

Близько 15-ї години 20 вересня 2007 року для здійснення депозитного вкладу в іноземній валюті до відділення №3 СФ ТОВ "Укрпромбанк" звернулась відповідач ОСОБА_3, яка передала в касу позивачу грошові знаки в іноземній валюті (євро) для перевірки та перерахунку.

В присутності відповідача позивач перерахувала гроші і повідомила про нестачу 500 євро від заявленої вкладником суми.

Відповідач ОСОБА_3 з'ясувавши, що при ній ці кошти також відсутні, стверджувала в присутності працівників відділення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та викликаної співробітниці Сумської філії, що касир ОСОБА_4 привласнила собі вказані кошти, говорила, що "касир не чист на руку", а також наполягала на огляді особистих речей позивача уповноваженими співробітниками банку.

Відділення банку було закрито, проведена перевірка каси, надлишку коштів не виявлено. Робились телефонні запити в іншу банківську установу, де відповідач перед цим отримувала частину валютних коштів. Сама відповідач також декілька разів телефонувала з цього приводу додому чоловікові.

Після чого ОСОБА_3 написала на ім'я керівника СФ ТОВ "Укрпромбанк" заяву такого змісту: "Я, ОСОБА_3 к работникам отделения Сумского филиала ООО "Укрпромбанк" никаких претензий не имею. Сотрудники банка вели себя корректно, с уважением, помогли разобраться в сложившейся ситуации на высоком профессиональном уровне".

Під час вказаної події та після неї ОСОБА_4 була знервована та пригнічена, а приступивши до роботи наступного дня, через деякий час звернулась до Сумської міської поліклініки №4 де їй було встановлено діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ст., кризове протікання.

Вказані факти правильно встановлені місцевим судом та підтверджується наявними у справі доказами, перевіреними судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що безпідставні звинувачення в привласненні коштів, висловлені відповідачем на адресу касира ОСОБА_4 у присутності працівників відділення банку, принизили честь та гідність позивача з точки зору додержання законів та могли негативно вплинути на її ділову репутацію серед співробітників і порушити усталену оцінку її професійних якостей.

При цьому суд вважав, що такими необгрунтованими прилюдними звинуваченнями з боку ОСОБА_3 позивачеві завдана моральна шкода.

Однак, такий висновок не відповідає обставинам справи і ґрунтується на помилковій оцінці доказів та неправильному застосуванні судом норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 277, 280 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації та на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності, ділової репутації громадян та організацій" від 28 вересня 1990 року №7 (v0007700-90) , суди повинні з'ясовувати чи поширені відомості щодо яких пред'явлений позов та чи відповідають вони дійсності

У той же час, місцевий суд не розкрив і не дослідив у чому саме полягають винні дії відповідача і не встановив, чи було фактичною метою цих дій приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_4

Відповідач висловлювалась з приводу виконання позивачем функціональних обов'язків у присутності співробітників банку, яким вона підпорядкована по роботі та інспектора відділу охорони банку, до повноважень якого, відповідно до п.4.3 посадової інструкції, при необхідності входить огляд особистих речей працівників.

Встановлені факти дають підстави вважати, що виявивши нестачу валютних коштів, ОСОБА_3 добросовісно помилялась щодо обставин їх відсутності, а розібравшись у ситуації, у письмовій формі підтвердила відсутність будь-яких звинувачень на адресу касира.

Крім того, посилання позивачки на можливі негативні наслідки щодо її ділової репутації в колективі, як і висновок суду першої інстанції в цій частині вимог, не підтверджуються дослідженими по справі доказами і ґрунтуються лише на припущеннях, які суд не вправі покладати в основу рішення.

На думку колегії суддів, такі обставини вказують на відсутність порушень з боку відповідача, визначених ст.ст. 297, 299 ЦК України прав ОСОБА_4 на повагу до честі та гідності і на недоторканість ділової репутації і, як наслідок, на відсутність законних підстав для спростування та відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 88, п.6 ст. 214 ЦПК України з позивача на користь відповідача потрібно стягнути на 30 грн. повернення судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Понесені ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката (2000 грн.), відповідно до ст. 84 ЦПК України та визначених постановою КМ України №590 від 27 квітня 2006 року (590-2006-п) граничних розмірів їх компенсації, з урахуванням обставин справи і часу затраченого даним представником відповідача на підготовку заперечень, клопотань, апеляційної скарги та безпосередню участь у судових засіданнях (4 години), підлягають частковому задоволенню у розмірі 500 грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 п.3), 314, 316 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 липня 2008 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 30 грн. на повернення судових витрат і 500 грн. на повернення витрат на правову допомогу.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.