СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 03.02.99

     м.Київ

                             (Витяг)

     Законом не   передбачено  можливості  опротестування  судових
рішень у порядку нагляду виконуючим  обов'язки  заступника  голови
обласного суду.

     Суд може встановлювати в порядку окремого  провадження  факти
народження і реєстрації шлюбу для оформлення права на спадщину, що
відкрилась у країні,  з якою України не має договору  про  надання
правової допомоги,  якщо  додержано  порядок  розгляду  справ  про
встановлення зазначених юридичних фактів. Правила ч. 3 ст. 255 ЦПК
України ( 1502-06 ) (1502-06)
         в таких випадках не застосовуються

     У липні  1996  р.  М.М.  звернулась  до  суду  із  заявою про
встановлення фактів  реєстрації  народження  та  шлюбу.   Заявниця
зазначала, що  в  1913  р.  народився М.І.,  з яким вона в 1935 р.
зареєструвала шлюб.  Із 1944 р. М.І. проживав за межами України, а
в 1996 р.  помер.  Посилаючись на те, що вона є спадкоємицею після
смерті чоловіка,  а встановлення фактів реєстрації  народження  та
шлюбу їй   необхідне   для   одержання   спадщини,   М.М.  просила
задовольнити заяву.

     Рішення Тисменицького  районного  суду  від  16 липня 1996 р.
заяву було   задоволено.   В   касаційному   порядку   справа   не
розглядалась.

     За протестом   виконуючого   обов'язки   заступника    голови
Івано-Франківського обласного  суду постановою президії цього суду
від 30 травня 1997 р.  зазначене рішення було скасовано  і  справу
направлено на новий розгляд.  Ухвалою Тисменицького районного суду
від 19 лютого 1998 р.  заяву М.М. залишено без розгляду з підстав,
передбачених ч. 3 ст. 255 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        .

     Заступник Голови Верховного Суду України порушив  у  протесті
питання про   скасування   всіх   зазначених   судових  рішень  як
постановлених із порушенням норм  процесуального  і  матеріального
закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
протест задовольнила з таких підстав.

     За п.  2  ст.  328  ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         рішення суду,  що набрало
законної сили,  може бути опротестовано головою обласного суду  та
його   заступниками.   Можливості  опротестування  такого  рішення
виконуючим  обов'язки  заступника  голови  обласного  суду  чинним
законодавством не передбачено.

     Президія Івано-Франківського обласного суду не звернула на це
уваги і  постановою  від  30  травня 1997 р.  задовольнила протест
особи, яка не мала права на його принесення.

     Відповідно до  ч.  1  ст.  570  ЦК  ( 1540-06 ) (1540-06)
         відносини по
спадкоємству визначаються за законом тієї країни,  де  спадкоємець
мав останнє постійне місце проживання.

     Як вбачається з матеріалів справи,  останнім постійним місцем
проживання М.І.  була  Великобританія,  що  не укладала з Україною
договору про  взаємне  визнання  і   виконання   судових   рішень.
Незважаючи на  це,  районний  суд  ухвалою  від 19 лютого 1998 р.,
всупереч положенням ст.  570 ЦК ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  запропонував  М.М.
доводити своє право на спадщину,  яка відкрилася в іншій країні, в
суді України за її внутрішнім законодавством.

     Не відповідає  закону  і  рішення районного суду від 16 липня
1996 р.,  яким були встановлені  факти  реєстрації  народження  та
шлюбу.

     Згідно з  роз'ясненнями  Пленуму  Верховного  Суду   України,
викладеними в   п.  1  постанови  від  31  березня  1995  р.  N  5
( v0005700-95 ) (v0005700-95)
         "Про судову практику в  справах  про  встановлення
фактів, що мають юридичне значення", суд дійсно може встановлювати
факти,  якщо вони й за іноземним законодавством тягнуть  за  собою
правові  наслідки  для  заявника  для застосування у відносинах із
громадянами інших держав.

     Проте, розглядаючи  заяву  М.М.,  районний  суд  на порушення
вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         не притягнув до участі в справі
орган  РАГС  і  не  запропонував  заявниці  подати  докази,  які б
свідчили  про  неможливість  одержати  або   відновити   необхідні
документи.

     Судова колегія  в  цивільних  справах Верховного Суду України
визнала, що за наявності наведених недоліків постановлені у справі
судові рішення  не  можуть  залишатися  в силі,  і скасувала їх із
направленням справи  на  новий  судовий  розгляд,  під  час  якого
необхідно вжити  всіх  передбачених законом заходів до всебічного,
повного й  об'єктивного  з'ясування   дійсних   обставин   справи,
обгрунтованості та  доведеності  заявлених  вимог  і  залежно  від
установленого постановити рішення.

 Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 3(19), 2000 р.