1510/3184/12 Про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради "Про оформлення самовільно збудованої нежилої 2-х поверхової будівлі з відкритою верандою і підвалом" - 04.09.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, за касаційною скаргою виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П. від 13 травня 2015 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 6 квітня 2012 року № 440 "Про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 365 від 29 березня 2012 року "Про оформлення самовільно збудованої нежилої 2-х поверхової будівлі літ. "В" з відкритою верандою літ. "в" і підвалом літ. "в1" по АДРЕСА_1, під офіс, юридичну консультацію".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано тим, що позивач не реалізував своє суб'єктивне право щодо оформлення в установленому законом порядку права власності на вказане нерухоме майно, у зв'язку з чим правовідносин пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у позивача не виникло, а тому оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах своїх повноважень та на підставі діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 6 квітня 2012 року № 440 "Про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 365 від 29 березня 2012 року "Про оформлення самовільно збудованої нежилої 2-х поверхової будівлі літ. "В" з відкритою верандою літ. "в" і підвалом літ. "в1" по АДРЕСА_1, під офіс, юридичну консультацію".

5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави, визначені законом, для скасування виконавчим комітетом власного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року та залишити в силі постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2012 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 березня 2012 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради прийнято рішення № 365 "Про оформлення самовільно побудованого нежилого 2-х поверхового приміщення літер "В" з відкритою верандою літер "в" та підвалом літер "в1" по АДРЕСА_1 під офіс, юридичну консультацію", яким вирішено, зокрема, дозволити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0271 га по АДРЕСА_1, наданої йому у довгострокову оренду строком на 49 років, оформити в установленому порядку самовільне побудоване нежиле двохповерхове приміщення з підвалом та відкритою верандою під офіс, юридичну консультацію.

6 квітня 2012 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради прийнято рішення № 440 "Про відміну рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 365 від 29 березня 2012 року "Про оформлення самовільно побудованого нежилого 2-х поверхового приміщення літер "В" з відкритою верандою літер "в" і підвалом літер "в1" по АДРЕСА_1 під офіс, юридичну консультацію", яким вирішено скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 365 від 29 березня 2012 року.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обгрунтована тим, що у рішенні № 365 від 29 березня 2012 року необхідно було вказати про обов'язок забудовника прийняти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, як того вимагають частина друга статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ізмаїл, затверджений рішенням Ізмаїльської міської ради від 30 грудня 2011 року № 1716-VІ. Не дотримання вказаної умови позбавило можливості укласти з позивачем договір пайової участі, що і стало підставою для прийняття оспорюваного рішення, яким скасовано попереднє рішення № 365 від 29 березня 2012 року. Крім того вказує на те, що у позивача не виникло суб'єктивних прав на підставі скасованого рішення, а тому були наявні правові підстави для скасування свого попереднього рішення.

10. Відзиву на касаційну скаргу виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року ОСОБА_2 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

12. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

13. Частинами дев'ятою та десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

14. Положенню частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) , в якому, зокрема, зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

15. В аспекті конституційного подання (щодо якого прийнято рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009) Конституційний Суд України роз'яснив, що положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Враховуючи обставини справи, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради приймаючи рішення № 440 від 6 квітня 2012 року, яким скасував своє власне рішення № 365 від 29 березня 2012 року, діяв без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не на підставі, не у межах дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

17. Між тим, виконавчі комітети, які є виконавчими органами органів місцевого самоврядування, створеними сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування та діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами, мають право змінювати або скасовувати лише акти підпорядкованих відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

18. Однак, скасування актів виконавчих органів ради, комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, може відбуватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Таким чином, виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради не мав права самостійно скасовувати своє ж раніше прийняте рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року - без змін.