Головуючий у 1-й інстанції: Ковтун Л.М.

Категорія: 25 Доповідач: Белінська І.М.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Кривохижі В.І. (головуючої),

Белінської І.М.,

Чорнобривець О.С.,

при секретарі - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4 червня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Страхова компанія "Країна", третя особа - ТОВ "ПростоФінанс" про стягнення страхового відшкодування,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ "Страхова компанія "Країна", третя особа - ТОВ "ПростоФінанс", про стягнення страхового відшкодування.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач, всупепеч вимогам договору автомобільного страхування та закону, безпідставно зменшив розмір страхового відшкодування на 50%, внаслідок чого вона недоотримала від страховика 33 168 грн.11коп.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4 червня 2008 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ВАТ "Страхова компанія "Країна" порушує питання про скасування рішення суду через порушення та неправильне застосування норм матеріального права і про ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника ВАТ "Страхова компанія "Країна", дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення - з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи і встановлено місцевим судом, 22 березня 2007 року між страховиком ВАТ "СК "Країна" та страхувальником ОСОБА_1 був укладений договір автомобільного страхування належного на праві власності позивачці автомобіля марки КIA Cerato, 2007 року випуску, реєстр.№ ВА 2978 АН на умовах КАСКО.

8 липня 2007 року з вини водія автомобіля КІА ОСОБА_2 (чоловіка позивачки), який в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України при виїзді з другорядної на головну дорогу не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення автомобіля КІА з мікроавтобусом, який рухався по головній дорозі, - сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої, зокрема був пошкоджений автомобіль КІА.

Постановою судді Маловисківського районного суду від 27 серпня 2007 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підданий штрафу на користь держави.

Екпертна оцінка вартості матерільних збитків автомобіля КІА визначена у розмірі 66 506 грн.21коп.

Згідно із страховим актом від 18.09.2007 року при вирішенні питання виплати страхового відшкодування відповідач зменшив його розмір на 50%, посилаючись на п.18.5.7 (б) Договору страхування наземного транспорту та п.13.24.2.2 Правил страхування.

Наведені обставини сторонами визнані і не оспорюються.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у повному розмірі матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, ОСОБА_1 посилась на те, що умови Договору автомобільного страхування, укладеного між нею та ВАТ "СК"Країна", не передбачають зменшення розміру виплати страхового відшкодуваня за даних обставин, а п.18.5.7(б), на який посилається страховик як на підставу для зменшення розміру страхового відшкодування, визначає підстави для відмови у такій виплаті взагалі.

Задовільняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивачки та дійшов висновку про те, що Договір автомобільного страхування, укладений між сторонами, не містить підстав для зменшення розміру страхової виплати у випадку ДТП з участю застрахованого автомобіля, тобто, страхова виплата в такому випадку повинна сплачуватись або в повному розмірі завданих збитків, або не сплачуватись взагалі на підставі п.18.5.7 (б) Договору. Суд також виходив з того, що Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), які передбачають випадки зменшення розміру страхового відшкодування, до даних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки вони (Правила) не є невід"ємною частиною Договору страхування.

Проте, такі висновки грунтуються на неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.18.5.7(б) Договору автомобільного страхування, укладеного між сторонами, страховик має право (але не обов"язок) відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених ст. 26 Закону України "Про страхування", а також у разі грубого порушення водієм страхувальника Правил дорожнього руху, що призвело до страхового випадку, зокрема у разі порушення правил перетину перехресть та пішоходних переходів.

Оскільки позивачкою не оспорюється факт грубого порушення водієм автомобіля КІА Правил дорожнього руху, що призвело до настання страхового випадку, - суду, вирішуючи спір, що виник між страхувальником та страховиком з приводу розміру страхового відшкодування у випадку, коли страховик має право відмовити у такій виплаті взагалі, слід було взяти до уваги ту обставину, що власне Договір автострахування був укладений сторонами на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 1.02.2007 року, що передбачено ст. 6 Закону україни "Про страхування" і про що зазначено у його преамбулі, які відповідно до п.10 Договору є невід"ємною його частиною та з якими позивачка була ознайомлена.

Пунктом 13.24.2.2 цих Правил передбачено право страховика зменшити розмір страхового відшкодування до 50% у разі грубого порушення страхувальником або довіреною особою Правил дорожнього руху, що призвело до страхового випадку, зокрема: порушення правил перетину перехресть та пішоходних переходів.

Отже, сам договір містить більш, так би мовити, жорсткі умови щодо виплати страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку з вини страхувальника у разі порушення останнім правил перетину перехресть та пішоходних переходів, що визначено сторонами Договору як грубе порушення ПДР. Крім того, за умовами п.18.5.7 Договору, право страховика в даному випадку відмовити у виплаті страхового відшкодування передбачає і можливість зменшення ним розміру страхової виплати більше ніж на 50%. А тому, рішення відповідача про виплату страхового відшкодування, зменшеного на 50% від розміру завданих збитків, тобто на умовах, встановлених Правилами, не суперечить п.18.5.7 (б) Договору. Позовні вимоги з підстав неправильності застосування відповідачем розміру відсотків, на які було зменшено сума страхового відшкодування, не заявлялись, а тому, відповідно до ч.1ст. 11 ЦПК України, ці обставини судом не перевіряються.

Наведене свідчить про те, що доводи позивачки щодо порушення відповідачем її права на отримання страхового відшкодування із заявлених нею підстав, є необгрунтованими, такими, що не відповідають належному тлумаченню умов Договору, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303- 304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4 червня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про достягнення суми страхового відшкодування в розмірі 33 168 грн.11коп. - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.