Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючий І інстанції Шитченко Н.В.

Категорія цивільна Доповідач Зінченко С.П.

Головуючого - судді Шевченко В.М.

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.

при секретарі: Сетченко Н.М.

з участю сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_3

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігської області від 29 травня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ковпитської сільської ради, Чернігівського району та області, третя особа Державна нотаріальна контора Чернігівського району та області про визнання заповіту недійсним,-

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29.05.2008 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ковпитської сільської ради, Чернігівського району та області про визнання заповіту недійсним відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав неправильно застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, не відповідає вимогам ст. 1257 ЦК України, а тому є нікчемним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції виходив з того, що дії заповідача ОСОБА_6 при укладанні заповіту від 21.03.2006 року, були свідомими і вільними, виражали дійсно його волю, при його посвідченні не було допущено порушень чинного законодавства, які б давали підстави визнати його недійсним. Складений заповіт не викликав неясностей чи суперечок після відкриття спадщини. Загальні вимоги до форми заповіту були витримані. Заповіт посвідчила посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування .

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам ст.ст. 1233,, 1236, 1247, 1257 ЦК України (435-15) .

Судом встановлено, що відповідачка мешкала разом з ОСОБА_6 однією родиною з 1971 року, 21 березня 2006 року вони зареєстрували шлюб. В той же день, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 склав заповіт на все своє майно, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом має право. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Текст заповіту до підписання прочитаний заповідачем ОСОБА_6 і особисто ним підписаний. Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено. Інформацію про вказаний заповіт внесено до алфавітної книги заповітів \а.с. 29\ та Журналу реєстрації нотаріальних дій по Ковпитській сільській раді в 2006 році \а.с.30-31\. Особа, що посвідчувала заповіт, була наділена відповідними повноваженнями \а.с.28\ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, житловий будинок з господарським спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З врахуванням наведеного та положень ст. ст. 1247, 1257 ЦК України, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визнав, що дії ОСОБА_6 при складанні заповіту на випадок його смерті були свідомими і виражали його волю, заповіт складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, особисто підписаний заповідачем, посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу самоврядування, а тому на законних підставах відмовив у задоволенні вимог позивача.

Доводи апелянта про відсутність в заповіті достатніх даних про особу на користь якої складено заповіт є безпідставними, оскільки в заповіті чітко вказані всі дані про особу заповідача- його призвіще, ім"я та по батькові, рік народження, місце народження та місце проживання, паспортні дані та ідентифікаційний номер, у заповіті зазначений обсяг спадщини та вказана особа, ОСОБА_2, на чию користь складений заповіт, тобто заповіт складено відповідно до вимог ст. 1247 ЦК України.

Твердження апелянта про те, що алфавітна книга не відповідає зразку встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 26 жовтня 1994 року, а журнал реєстрації нотаріальних дій по Ковпитській сільській раді в 2006 році скріплений печаткою Ковпитської сільської ради, а не вищестоящої ради, самі по собі не можуть бути підставою для визнання заповіту недійсним.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.