Головуючий у першій інстанції -

Косач І.А.

Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В.М. У Х В А Л А

апеляційний суд Чернігівської області у складі

головуючого - судді - Позігуна М.І.

суддів - Ішутко В.М., Зінченко С.П.,

при секретарі -Штупун О.М.

з участю -ОСОБА_2, представника відповідача - Тищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Банк "Демарк" про визнання частково недійсним договору строкового банківського вкладу,

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 червня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору строкового банківського вкладу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись при цьому на те, що суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать чинному законодавству, яке регламентує порядок визнання правочину недійсним.

На думку апелянта, в цивільному законодавстві не передбачений такий спосіб припинення зобов"язань як втрата договором сили, не визначені в законі і правові наслідки. Крім того, умови п.3.2. договору, є явно несправедливим і аморальним, оскільки користуючись коштами вкладника шість місяців, банк відмовився виплатити спадкоємцю нараховані відсотки по вкладу за останній місяць життя покійної ОСОБА_3

Вислухавши доповідь судді, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 3.2. договору строкового банківського вкладу не протирічить вимогам цивільного законодавства. Оскільки договір втратив силу, підстави для нарахування відсотків відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

По справі встановлено, що 04.01.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Банк "Демарк" був укладений договір строкового банківського вкладу "Новорічний" строком на 370 днів до 08.01.2008 року, згідно якого ОСОБА_3 внесла готівкою на відкритий в банку рахунок кошти в сумі 8700 грн. та додатково готівкою 560 грн. і 600 грн.

20 липня 2007 року вкладниця ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем частини майна після її смерті є її син - позивач по справі ОСОБА_1. та на іншу частину, третя особа по справі - ОСОБА_4

Відповідно до п.3.2. укладеного договору строкового банківського вкладу, договір втрачає свою силу за згодою сторін, з моменту виплати банком вкладнику суми вкладу і процентів за ним, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, а також у випадку смерті вкладника.

Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До яких відноситься законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону; спрямованість правочину; захист інтересів малолітніх; неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою статті 203 ЦК України. Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов"язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Тобто, недійсний правочин не в змозі викликати правові наслідки, наступу яких сторони не передбачали і не бажали.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано зазначив, що п.3.2. укладеного договору строкового банківського вкладу про втрату ним сили у випадку смерті вкладника не суперечить жодному з положень Цивільного кодексу України (435-15) , а також ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Цивільним кодексом (435-15) не встановлено заборони щодо можливості припинення дії договору у разі смерті однієї із сторін. Кодексом не встановлено також вичерпного переліку випадків, виключно у яких дія договору припиняється зі смертю фізичної особи. Також суд обґрунтовано послався на вимоги ст. 598, 608, 627 ЦК України, які регулюють підстави виникнення і припинення зобов"язань.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Апелянтом не надано суду доказів про те, що ОСОБА_3 при укладенні договору діяла не на свій розсуд та не за власним бажанням. У зв"язку з чим, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відповідач не нарахував на вклад відсотки, оскільки зі смертю кредитора договір втратив силу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 червня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.