22Ц-2855/2008 Про стягнення коштів на утримання майна, зустрічним позовом - про звільнення від зобов'язання брати участь у витратах на утримання майна - 01.08.2008 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від зобов'язання брати участь у витратах на утримання майна,

у січня 2008 року позивачка за основним позовом звернулася до суду із позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на праві спільної часткової власності їй і відповідачці належать відповідно 3\8 та 1\8 частини двохквартирного житлового будинку по вАДРЕСА_1.

Відповідачка відмовляється приймати участь в утриманні будинку. За період з січня 2005 року по листопад 2007 року позивачкою сплачені комунальні послуги за постачання газу в сумі 3096,33 гривень, за постачання електроенергії 724,04 гривень, за водопостачання 177,87 гривень, за вивіз твердих відходів 20,70 гривень, а всього 4 018,94 гривень.

Позивачка вважає, що відповідачка, як співвласник будинку, зобов'язана брати участь у його утриманні і просила суд стягнути з останньої на її користь 1 000,74 гривень сплачених коштів на утримання майна.

Відповідачка за основним позовом у лютому 2008 року звернулася до суду із зустрічним позовом в якому просила суд звільнити її від обов'язку від оплати комунальних послуг з січня 2005 року по листопад 2007 року обґрунтовуючи свої вимоги тим, що починаючи з літа 2004 року вона не проживає в спірному будинку оскільки позивачка за основним позовом перешкоджає їй користуватися спірним будинком.

Рішенням суду від 13 травня 2008 року у задоволені основного позову, відмовлено, зустрічний позов задоволений, звільнено ОСОБА_2 від оплати витрат за комунальні послуги за постачання газу, електроенергії, водопостачання, вивіз твердих відходів за період з січня 2005 року по листопад 2007 року.

Позивачкою за основним позовом подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задоволити її позовні вимоги, а у задоволені зустрічного позову відмовити посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення про відмову у задоволені основного позову та про задоволення зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка по основному позову не проживає в спірному будинку з літа 2004 року і за період з січня 2005 року по листопад 2007 року не користувалася наданими комунальними послугами.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитися виходячи із наступних обставин.

Судом встановлено, що на праві спільної часткової власності позивачці і відповідачці належать відповідно 3\8 та 1\8 частини двохквартирного житлового будинку по вАДРЕСА_1, інша 1\2 частина житлового будинку належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с.12).

Рішенням від 22 травня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволені позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд першої інстанції постановляючи рішення прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 не чинить перешкод ОСОБА_2, у користуванні домоволодінням. З такими висновками суду першої інстанції погодилася колегія суддів судової палати в цивільних справа залишаючи своєю ухвалою від 07 серпня 2007 року без змін рішення суду від 22 травня 2007 року.

У відповідності з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Враховуючи вище викладене колегія суддів судової палати приходить до висновку про те, що у задоволені зустрічного позову про звільнення від зобов'язання брати участь у витратах на утримання майна необхідно відмовити.

Основний позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних обставин справи.

У відповідності з вимогами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язання, пов'язані із спільним майном.

Не проживання в спірному будинку не звільняє відповідачку за основним позовом від обов'язку брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна. Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка за основним позовом зверталася з письмовими заявами до відповідних комунальних служб з проханням не надавати їй послуги по постачання газу, постачання електроенергії, водопостачання, за вивіз твердих відходів.

За період часу з січня 2005 року по листопад 2007 року позивачкою сплачені комунальні послуги за постачання газу в сумі 3096,33 гривень, за постачання електроенергії 724,04 гривень, за водопостачання 177,87 гривень, за вивіз твердих відходів 20,70 гривень, а всього 4 018,94 гривень.

Частка відповідачки за основним позовом у праві спільної часткової власності становить 1\8, і тому суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивачки 1\8 (частка відповідачки) : 4 018,94 гривень (сума сплачених комунальних послуг) = 502,37 гривень.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Відповідно з вимогами ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачкою понесені по справі судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 40 гривень та 126 гривень судового збору. Вказані витрати підлягають стягненню із відповідачки на користь позивачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив рішення про задоволення зустрічного позову та про відмову у задоволені основного позову на неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення яким необхідно основний позов задоволити частково, а у задоволені зустрічного позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України колегія,

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року задоволити.

Рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року скасувати та постановити по справі нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за комунальні послуги за постачання газу, електроенергії, водопостачання, вивіз твердих відходів за період з січня 2005 року по листопад 2007 року в сумі 502,37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 20,75 гривень.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від зобов'язання брати участь у витратах на утримання майна, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.