Головуючий у 1 інстанції Загреба І.В. Категорія 19, 21 Доповідач Кривохижа В. І.Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Черниш Т.В.

Чорнобривець О.С.

при секретарі Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 березня 2008 року, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2, - про визнання недійсними договорів дарування.

Зазначав, що йому на праві приватної власності належали нежитлові споруди- торгівельні павільйони "Взуття-Пан": "Літ.К 1" площею 28 кв.м, "Літ.Д 6" площею 23,8 кв.м, "Літ.Д 10" площею 41,3 кв.м, "Літ.К 21" площею 48,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 27, які у грудні 2003 року він вирішив подарувати відповідачу по справі та його дружині, а тому 19 грудня 2003 року ним були укладені договори дарування зазначених торгових павільйонів, однак оформлені тільки на відповідача за його проханням. Він погодився на це, оскільки вважав, що відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3., мають спільну доньку, і на той момент не знав, що відповідач оформив тільки на себе, зі злим наміром шляхом обману, щоб при розподілі майна приховати його. Зважаючи на ті обставини, що відповідач ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, просив поновити строк на звернення до суду, пропущений з поважних причин, визнати договори дарування недійсними та право власності за ним на ці павільйони, підтримавши в судовому засіданні позовні вимоги частково та відмовившись в частині вимог щодо недійсності договорів дарування нежитлових споруд - торгівельних павільйонів "Літ.К 1" та "Літ.Д 10" та визнання права власності на них.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 березня 2008 року прийнята відмова від позову в цій частині з закриттям провадження у справі.

Рішенням цього ж суду від 6 березня 2008 року у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що при укладенні договорів дарування оспорені позивачем права не були порушені. .

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що в судовому засіданні доведено, що чотири торгових павільйони дарувались на сім'ю Кравцових, але по проханню ОСОБА_4., який ввів його в оману, були оформлені на нього. При цьому, суд не дав належної оцінки показанням свідкам та дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19 грудня 2003 року позивач подарував відповідачу належні йому нежитлові споруди - торгові павільйони "Взуття-Пан": "Літ К 1" площею 28 кв.м, "Літ.Д 6" площею 23, 8 кв.м, "Літ.Д 10" площею 41,3 кв.м, "Літ.К 21" площею 48,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 27. Договори дарування були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстровані у ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації ( а.с. 7-18).

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 57, 243, 244 ЦК України / в редакції 1963 року/ дійшов обґрунтованого висновку про те, що при укладенні договорів дарування додержані всі вимоги закону щодо умов його дійсності. Волевиявлення позивача було направлено саме на дарування спірних павільйонів відповідачу, про що ним і були підписані ці договори, а тому оспорені позивачем права не були порушені. Його висновки сумніву не викликають.

Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Докази оцінені судом відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України. Інші її доводи також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.