22Ц-2224/2008 Про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та припинення права на частку у спільному майні на будинок - 06.06.2008 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 квітня 2008 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи Ірпінська державна нотаріальна контора, КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та припинення права на частку у спільному майні на будинок, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, треті особа - Ірпінська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, припинення права власності на частку у спільному майні,

позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5.

Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому 3\4 частини будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_4 є співвласницею 1\4 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті своєї матері, а їх сестри. Проте відповідачка ОСОБА_4, в даному будинку не проживала і не несла витрати по утриманню будинку. В будинку за життя проживали їх батьки і вони до того часу як кожна із них вийшла заміж. Позивачі вказують, що коли їх батько ОСОБА_5 залишився сам і за станом здоров'я не міг проживати сам, вони стали проживати з ним щоб доглядати за батьком та будинком.

Позивачі вказують, що оскільки вони відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України відносяться до спадкоємців 1 черги, то у встановлений ст. 1268- 1270 ЦК України строк та порядку прийняли спадщину шляхом подачі заяв до Ірпінської державної нотаріальної контори. Але із-за того, що між ними та відповідачкою виник спір з приводу розподілу спадкового майна, то свідоцтво про право на спадкове майно вони в нотаріальній конторі отримати не можуть. Суть спору між ними та відповідачкою зводиться до того, що вони вважають, що спадщину прийняли лише вони, оскільки ОСОБА_4 у встановлений законом строк заяву в нотаріальну контору не подавала і на час відкриття спадщини в будинку не проживала, що свідчить про те, що вона спадщину після смерті їх батька, а свого діда, не прийняла. В зв'язку із чим спадкове майно повинно бути розділено між ними і за кожною із них повинно бути визнано право власності по 1\4 частині даного будинку. Враховуючи, що вони ще за життя їх батька разом з ним проживали в даному будинку, доглядаючи за батьком та будинком і разом користувались спірним будинком, то вони не заявляють вимог про його розподіл між ними. До того ж за технічними умовами їх будинок неможливо розділити на дві квартири, оскільки він має великий процент зносу, потребує капітального ремонту, невелику загальну та житлову площу і проведення в ньому будь-яких переобладнань може призвести до руйнівних процесів в ньому.

Оскільки в даний час між ними та відповідачкою склались напружені відносини, то вони спільно користуватись будинком з нею не можуть, тим більше, що вона багато років не проживала в даному будинку, ніколи не приймала участі в його ремонті та утриманні, а тому вони вважають, що необхідно припинити її право власності на належну їй частку в праві власності на будинок в порядку ст. 365 ЦК України.

Позивачі просили суд визнати за кожною із них право власності по 1\4 частині спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, припинити право ОСОБА_4 на 1\4 частину спірного будинку шляхом стягнення з них на ї користь грошової компенсації в розмірі 37 773 гривен, визнати за ними право власності на 1\4 частину спірного будинку, стягнути з відповідачки судові витрати та витрати за надання юридичної допомоги.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на частку будинку в порядку спадкування. В подальшому під час розгляду справи ОСОБА_4 змінила свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що її частка є значною, а саме 7/16 частин від будинку АДРЕСА_1. ЇЇ частка складається з 7\16 частини будинку, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6., померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та 3/16 частин будинку в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_5 Таким чином частка кожної із позивачок ОСОБА_1., ОСОБА_2. ОСОБА_3. є незначною, а саме по 3/16 від будинку у кожній в порівнянні з її часткою 7/16

ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. не зареєстровані в спірному будинку, не проживають за цією адресою. ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. мають інше місце проживання і відповідно припинення кожної із них права часткової власності на 3/16 частини спірного будинку не завдасть істотної шкоди інтересам цих осіб. Єдиним власником частин будинку на сьогоднішній день є вона. Між сторонами по справі ускладнені стосунки, і постійно виникають конфліктні ситуації з приводу визнання права власності на спірний будинок та його користуванням.

ОСОБА_4 просила суд визнати за нею право власності на 3/16 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_5, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1. на 3/16 частин спірного будинку шляхом стягнення з неї на користь ОСОБА_1. грошової компенсації в розмірі 53730,38 гривень, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2. на 3/16 частин спірного будинку шляхом стягнення з неї на користь ОСОБА_2. грошової компенсації в розмірі 53730, 38 гривень, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3. на 3/16 частин спірного будинку шляхом стягнення з неї на користь ОСОБА_3. грошової компенсації в розмірі 53730,38 гривень.

Рішенням суду від 08 квітня 2008 року позов ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та припинення права на частку у спільному майні на будинок задоволений частково.

Визнано за ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. право власності на 3/16 частини будинку АДРЕСА_1 за кожною в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в задоволені решти позовних вимог, відмовлено.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання права власності на спадкове майно, припинення права власності на частку у спільному майні задоволений.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/16 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. на частку у розмірі 9/16 у спільній частковій власності на будинок АДРЕСА_1 шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. грошової компенсації в розмірі по 53 730,38 гривень кожній, а всього на суму 161 191,14 гривень.

ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. подали апеляційну скаргу на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволені її позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на 3\4 частини будинку АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є дочки померлого ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Встановлено, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. 09 червня 2004 року звернулись до Ірпінської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5. В даній заяві ними було вказано, що крім них інших спадкоємців згідно закону немає.

Власником 1\4 частини будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25 липня 1997 року після смерті матері ОСОБА_6., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_4 є рідною дочкою ОСОБА_6., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і яка являлась рідною дочкою померлого ОСОБА_5. Даний факт сторонами по справі не оспорюється.

Таким чином на момент смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час відкриття спадщини ОСОБА_4 була неповнолітньою.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують прав на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усуненні їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч.4,5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч.2-4 ст. 1273 ЦК України фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Позивачки ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. є дочками спадкодавця ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Інша дочка ОСОБА_5., ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем після її смерті являється її рідна дочка ОСОБА_4

За життя ОСОБА_5 належали 3\4 частини спірного будинку на які після його смерті відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_5 заповіту не залишив. ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. прийняли спадщину, подавши заяви до Ірпінської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини Спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_5 є дочка ОСОБА_6., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4, яка не подавала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини була неповнолітньої і вважається такою, що відповідно до вимог ч.4 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.

Таким чином за ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4 слід визнати право власності по 3/16 частини спірного будинку за кожною в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

ОСОБА_4 є власником 1\4 частини спірного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та за нею визнається право власності на 3/16 частини даного будинку в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_5, вона являється власником 7/16 частини спірного будинку.

04 грудня 2007 року згідно квитанції за №14 ОСОБА_4 внесла на депозитний рахунок суду кошти у розмірі 162 000 гривень, сума вартості часток ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. у спірному майні.

Між ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4 існують напружені стосунки, спільне проживання всіх спадкоємців в спірному будинку неможливе, про що вказують позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., розділити спірний будинок між всіма спадкоємцями в натурі також неможливо.

Позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. про припинення права власності ОСОБА_4 на частку у спільній частковій власності на будинок АДРЕСА_1 шляхом стягнення з них на користь ОСОБА_4 грошової компенсації, не можуть буди задоволені оскільки частка ОСОБА_4 на праві власності на будинок є значною і становить 7\16 частини будинку.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4569/4570/4571/4572 від 08 серпня 2006 року дійсна вартість домоволодіння АДРЕСА_1 у цінах на час проведення дослідження становить 286 562 гривень.

ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в спірному будинку АДРЕСА_1 не зареєстровані, зареєстровані в інших житлових приміщеннях, кожна має інше місце проживання.

За даних обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що припинення права спільної часткової власності кожної із них на 3/16 частин будинку із стягненням відповідної компенсації за таку частку не завдасть істотної шкоди співвласникам. Частка кожної із них в розмірі 3/16 частин будинку є незначною в порівнянні із часткою ОСОБА_4 в розмірі 7/16 частин.

Враховуючи пояснення сторін, зібрані по справі докази суд першої інстанції правильно зробив висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. в частині визнання за кожною із них права власності на 3/16 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, в решті позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Суд першої інстанції на підставі вимог закону правомірно визнав за ОСОБА_4 право власності на 3/16 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 є власником 1\4 частини даного будинку після смерті матері ОСОБА_6., її частка в праві власності на даний будинок є значною та становить 7/16 частин будинку, а тому її позовні вимоги підлягали до задоволення у повному обсязі.

Посилання скаржників на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.