розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Промінь", відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі, Красківської сільської ради Ріпкинського району про включення до списку на право отримання та видачу сертифіката на земельну частку (пай) із земель Красківської сільської ради,-

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального права, а саме: Указ Президента України від 08.08.1995 року №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) . Також посилається на те, що судом не враховано та не дано належної оцінки тому, що вона майже 40 років відділа колгоспові, припинила роботу в зв"язу з виходом на пенсію.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не довела своє членство в КСП - колгоспу ім.Щорса на момент складання списків громадян - членів КСП, які мали право на земельний пай.

Даний висновок суду відповідає матеріалам справи та грунтується на вимогах закону.

Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 у 1975 році у зв"язку з виходом на пенсію звільнилась з роботи у колгоспі ім.Щорса, правонаступником якого з 1993 року стало одноіменне КСП.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п.3.2 Статуту КСП - колгоспу ім.Щорса, прийняття в члени підприємства проводиться правлінням підприємства в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням на загальних зборах членів підприємства.

Як встановлено судом, і даної обставини не заперечувала в апеляційному суді представник позивача, із заявою про прийняття в члени КСП ім.Щорса ОСОБА_4 не зверталася.

Відповідно до п.3.6 зазначеного Статуту, членство в підприємстві зберігається за громадянами при припиненні роботи по старості, по інвалідності, якщо вони не виїхали на постійне місце проживання в іншу місцевість.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.1980 року ОСОБА_4 виїхала із с.Убіжичі Ріпкинського району в Київську область, 01.08.2001 року зареєструвалася за місцем проживання в м.Березань Київської області, що підтверджується копією паспорта (а.с.6-7), де і проживає по даний час.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.