Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючої - судді Карпусь С.А.,

суддів : Баса О.Г., Кізюн О.Ю.

при секретарі Стельмах І.В., Гребелі І.М.

з участю :

позивачки ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2.,

відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-921 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2002 року по вересень 2006 року, вели спільне господарство, разом займалися підприємницькою діяльністю і за спільні кошти придбали наступне майно: металевий контейнер №156 за 2045 грн., який в 2006 році обміняли на металевий контейнер №252, що знаходиться на території підприємства "Будметвироби" по вул. Старокостянтинівське шосе в м. Хмельницькому; металевий контейнер №258а, який виготовили зварники підприємства "Будметвироби" за 2200 грн., розташований там же; автомобіль іноземного виробництва вартістю 5200 доларів США; житловий будинок з надвірними будівлями і земельною ділянкою АДРЕСА_1 вартістю 6000 доларів США. Спільне життя не склалося, в даний час проживають окремо, добровільно досягти згоди щодо поділу майна не можуть, тому просила поділити це майно, виділивши їй металевий контейнер №258а вартість 2000 грн., що знаходиться на території ринку підприємства "Будметвироби" Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор" по вул. Старокостянтинівське шосе в м. Хмельницькому, відповідачу виділити інше вище перераховане майно на загальну суму 58605 грн. та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію за перевищення належної їй частки у спільному майні в сумі 28280 грн. і судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2008 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на металевий контейнер, що тимчасово встановлений на торговому місці №258а по вул. Старокостянтинівське шосе,5 в м.

__________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Справа № 22ц- 921

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 46

Хмельницькому, вартістю 2000 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на металевий контейнер, що тимчасово встановлений на торговому місці №252 по вул. Старокостянтинівське шосе,5 в м. Хмельницькому вартістю 2045 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 22 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення суду незаконним, фактично просить скасувати та ухвалити нове рішення в частині поділу металевих контейнерів. Він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Судом не враховано, що металевий контейнер №252 він придбав за власні кошти, які отримав від продажу належного йому автомобіля, та кошти, позичені у родича, що не заперечувала в судовому засідання позивачка. Їх спільною сумісною власністю є лише кіоск №258а по вул. Старокостянтинівське шосе,5 в м. Хмельницькому вартістю 2045 грн., однак суд не прийняв до уваги, що торгове місце, на якому розташований даний контейнер, надано в оренду йому, і суд мав би стягнути з нього на користь позивачки грошову компенсацію за належну їй частку.

В запереченні на апеляційну скаргуОСОБА_1 просить залишити рішення суду без зміни, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з наступних мотивів.

У відповідності з п.3, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково вимоги позивачки та визнаючи за нею право власності на один із контейнерів, суд виходив з того, що металеві контейнери є спільною власністю сторін і виходячи із рівності часток сторін у спільному майні, провів їх розподіл в натурі.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належної оцінки зібраних по справі доказів та урахування вимог закону.

Судом встановлено, що сторони не перебуваючи у шлюбі між собою, проживали однією сім'єю з квітня 2002 року по вересень 2006 року і за спільні кошти придбали для ведення господарської діяльності ОСОБА_3 металевий контейнер, що тимчасово встановлений на торговому місці № 258 а, та металевий контейнер, що тимчасово встановлений на торговому місці № 353, який обмінений на металевий контейнер на торговому місці № 252, по вул. Старокостянтинівське шосе, 5 у м. Хмельницькому на території ринку з продажу непродовольчих товарів.

В судовому засіданні сторони погодили, що вартість металевого контейнера складається з вартості металу та витрат, пов'язаних з його виготовленням, і тому вартість металевого контейнера встановленого на торговому місці № 258 а становить 2000 грн., а на торговому місці № 252 - 2045 грн.

Інше майно автомобіль та житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою не є спільною власністю сторін. Рішення суду в частині відмови в розподілі цього майна сторонами не оскаржується і набрало законної сили.

Згідно повідомлення Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор" від 7 березня 2008 року та договорів на надання торгових місць під контейнери від 21 вересня 2003 року, 2 січня 2006року, 1 травня 2006 року, ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем і товариство надало саме йому в тимчасове платне користування на умовах оренди для здійснення торговельної діяльності торгові місця для встановлення власних контейнерів площею 4,0 кв. м. та площею 8,0 кв. м. з додатковими торговими місцями перед ними на території ринку з продажу непродовольчих товарів по вул. Старокостянтинівське шосе, 5 у м. Хмельницькому.

Позивачка в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, а вона не є таким.

Відповідно до положень статей 57, 61 СК, статті 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Суд цих обставин та вимог закону не врахував, тому його рішення в цій частині є незаконним та необґрунтованим.

Враховуючи наведене та оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про доведеність заперечень відповідача щодо необхідності залишення йому металевих контейнерів, які використовуються ним - фізичною особою - підприємцем для здійснення господарської діяльності. Тому в позові ОСОБА_1 в частині вимог про виділення їй металевого контейнера на торговому місці № 258а в натурі слід відмовити.

Як видно із змісту позовної заяви, позивачка не ставила перед судом вимог про право на частку одержаних доходів від підприємницької діяльності відповідача.

Приймаючи до уваги, що зазначені металеві контейнери придбані сторонами за спільні кошти під час спільного проживання, з ОСОБА_3 стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну їй частку у придбаному майні в розмірі 2022 грн. 50 коп. ( 2000 грн. + 2045 грн. : 2) та у відповідності зі ст. 88 ЦПК України 30 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2008 року в частині поділу металевих контейнерів скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2022 грн. 50 коп. грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні та 30 грн. понесених судових витрат.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.