Головуючий у 1 інстанції Карпович В.Д.

Категорія 01,29,30,32 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

16 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Даценко Л.М., Коцюрби О.П.,

при секретарі Зозулі Н.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Яготинська філія по експлуатації газового господарства ВАТ "Київоблгаз", до ОСОБА_1, третя особа Яготинське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,

у грудні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працює на посаді контролера служби обліку Яготинської ФПЕГГ ВАТ "Київоблгаз".

31 жовтня 2007 року виконуючи планове завдання по зняттю показників з побутового газового лічильника вона, разом із іншим контролером, зайшла в приватну садибу відповідача по справі, яка розташована АДРЕСА_1. На паркані вказаної садиби попереджувальних знаків чи табличок про те, що в дворі є собака, не було. Зайшовши до подвір'я позивачка переконалася в тому, що в дворі не має собаки оскільки будки чи вольєру для її тримання, не було.

Коли вона підійшла до будинку, то із за рогу будинку вискочила велика собака - породи вівчарка, яка напала на неї схопивши зубами за ліву руку та прокусила кість лівої руки. Від болю позивачка почали кричати і тікати з двору, проте собака кинулась на неї із заду, вчепившись зубами за верхній одяг позивачки порвала його. На крики позивачки із будинку вискочив син відповідача, який забрав собаку. Після цього була викликана машина із підприємства, яка завезла позивачку до лікарні.

На амбулаторному лікуванні позивачка перебувала з 31 жовтня по 23 листопада 2007 року. Господарі собаки завіряли її в тому, що собака привита від сказу, проте як їй стало відомо в лікарні ветеринарної медицини, собаці відповідача щеплення від сказу не проводилося.

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь 485 гривень у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 6 000 гривень у відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди.

Рішенням суду від 11 січня 2008 року позовна заява задоволена частково, стягнено із відповідача на користь позивачки 337,15 гривень у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 3 000 гривень у відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди, а всього 3337,15 гривень.

Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким відмовити позивачці у задоволені позовних вимог посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, постановленому з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачка працює на посаді контролера служби обліку Яготинської ФПЕГГ ВАТ "Київоблгаз".

31 жовтня 2007 року виконуючи планове завдання по зняттю показників з побутового газового лічильника вона, разом зі іншим контролером, зайшла в приватну садибу відповідача по справі, яка розташована АДРЕСА_1. На паркані вказаної садиби попереджувальних знаків чи табличок про те, що в дворі є собака, не було. Зайшовши до подвір'я позивачка переконалася в тому, що в дворі не має собаки оскільки будки чи вольєру для її тримання, не було.

Коли позивачка підійшла до будинку, то із за рогу будинку вискочила велика собака - породи вівчарка, яка напала на неї схопивши зубами за ліву руку та прокусила кість лівої руки. Від болю позивачка почали кричати і тікати з двору, проте собака кинулась на неї із заду, вчепившись зубами за верхній одяг позивачки порвала його. На крики позивачки із будинку вискочив син позивача, який забрав собаку. Після цього була викликана машина із підприємства, яка завезла позивачку до лікарні.

Позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні з 31 жовтня по 23 листопада 2007 року.

У відповідності з вимогами ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом першої інстанції на підставі пояснень сторін, допитаних свідків та поданих сторонами доказів, правильно зроблений висновок про те, що майнова шкода і моральна (немайнова) шкода спричинена позивачці з вини відповідача. Відповідач не довів, що шкода завдана позивачці не з його вини.

Враховуючи подані позивачкою докази, які підтверджують понесені позивачкою витрати на придбання ліків та вартість пошкодженої куртки позивачки, суд першої інстанції правильно стягнув із відповідача на користь позивачки 337,15 гривень у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції правильно виходив із вимог ст. 1167 ЦК України при цьому врахував роз'яснення Пленуму Верховного суду України викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 року (v0004700-95) N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначив суму відшкодування яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду, ступень вини відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), позивачки.

Посилання скаржника на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, постановленому з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія,

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2008 року відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.