У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 22Ц - 1282/2008
Головуючий у І інстанції Луценко М.О.
Категорія 5 Доповідач у ІІ інстанції Олійник В.І.
8 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Хопти С.Ф.,
суддів : Олійника В.І., Голуб С.А.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: Бориспільський районний відділ земельних ресурсів, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільського району Київської області, садове товариство "Святище-2" Гнідинської сільської Ради Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні належною на праві особистої власності земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом про усунення перешкод у користуванні належною на праві особистої власності земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 самовільно захватила частину його земельної ділянки, встановивши майже посередині неї паркан із залізобетонних конструкцій і тим самим незаконно збільшила розмір своєї ділянки, а його, відповідно, зменшила.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2007 року ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і направлення справи на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу земельних ділянок на території СТ "Святище-2" Гнідинської сільської Ради Бориспільського району сторони придбали земельні ділянки площею по 0, 12 га, вони є співвласниками земельних ділянок і в кожного з них є відповідна землевпорядна (технічна) документація.
Земельна ділянка відповідачкою ОСОБА_2 була придбана раніше ніж, позивачем і так само раніше нею була отримана документація на земельну ділянку.
В ході розгляду справи землевпорядною організацією ТОВ "Кроки-5" м.Бориспіль земельна ділянка відповідачки ОСОБА_2перемірялась. Було встановлено, що її земельна ділянка в натурі відповідає розмірам, визначеним у Державному акті. Не було встановлено, щоб відповідачка ОСОБА_2 самовільно захопила частину земельної ділянки позивача ОСОБА_1 і про що був складений відповідний акт від 20 лютого 2007 року (а.с.76).
Із показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що він приймав участь при перевірці межових знаків земельної ділянки відповідачки і було встановлено, що розмір земельної ділянки в натурі відповідає розміру, вказаному в Державному акті про право власності на земельну ділянку. Не було встановлено, щоб межі земельної ділянки відповідачки заходили на суміжну земельну ділянку позивача ОСОБА_1
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Прийнявши до уваги докази, встановлені в ході розгляду справи та надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів суду своїх позовних вимог і не надав суду доказів, які б безперечно твердили, що відповідачка ОСОБА_2 самовільно захопила частину належної йому земельної ділянки та побудувала на ній залізобетонний паркан.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : Судді: