22ц-288/2008 Про поновлення на роботі - 22.04.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Горохівський вісник", третіх осіб на стороні відповідача - Горохівської районної ради, Горохівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі

за апеляційною скаргою редакції газети "Горохівський вісник" на рішення Іваничівського районного суду від 8 лютого 2008 року,

В апеляційній скарзі відповідач - редакція газети "Горохівський вісник", покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Оскаржуваним рішенням Іваничівського районного суду від 8 лютого 2008 року задоволено позов ОСОБА_1. Визнано незаконними рішення загальних зборів редакції газети "Горохівський вісник" від 10 серпня 2007 року та наказ № 2 від 13 серпня 2007 року про звільнення з посади редактора районної газети "Горохівський вісник". Поновлено ОСОБА_1. на посаді редактора районної газети "Горохівський вісник". Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Стягнуто з редакції газети "Горохівський вісник" в дохід держави 25 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням зборів трудового колективу редакції газети "Горохівський вісник" від 4 липня 2006 року ОСОБА_1. повторно обрана редактором районної газети . Однак, це рішення було скасоване рішенням зборів трудового колективу від 27 липня 2007 року у зв"язку з порушенням процедури голосування, незважаючи на те, що ОСОБА_1. з часу її переобрання продовжувала працювати на посаді редактора /а.с. 70/. Тобто, ОСОБА_1. фактично була допущена до виконання трудових обов"язків.

Наказом № 2 від 13 серпня 2007 року ОСОБА_1. звільнена з займаної посади у зв"язку з висловленням недовіри зборами трудового колективу / а.с. 6 - 11/, після чого до цього наказу були внесені зміни наказом № 8 від 4 вересня 2007 року, за змістом якого ОСОБА_1. звільнена на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Як пояснили в даному судовому засіданні представники відповідача, видаючи наказ № 8 від 4 вересня 2007 року, редакція вважала, що строк трудового договору з позивачем закінчився у зв"язку із скасуванням рішення від 4 липня 2006 року про її обрання. Однак, такі дії відповідача суперечать вимогам ст. 24 КЗпП України, відповідно до змісту якої фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу оформлене належним чином, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з відома власника чи уповноваженого ним органу. ішеРішенням зборів трудового колектив

Статтею 23 Закону України "Про друковані засоби масової інформації", редактор призначається /обирається/ на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником /співзасновниками/ у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю.

Пунктом 4.1 Статуту редакції визначено, що редактор може бути звільнений з посади згідно з Кодексом законів про працю України (322-08) на підставі рішення загальних зборів трудового колективу.

Частиною 3 ст. 147-1 КЗпП України встановлено, що працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Отже, суд першої інстанції, встановивши про відсутність передбачених Законом підстав для звільнення ОСОБА_1. правомірно визнав незаконними оскаржуване рішення загальних зборів та наказ про її звільнення, поновивши останню на займаній посаді.

Крім цього, зі змісту рішень загальних зборів трудового колективу редакції газети "Горохівський вісник" від 23 липня 2007 року / а.с. 70-72 /, від 10 серпня 2007 року / а.с. 7-12/, вбачається, що загальні збори трудового колективу, як орган, наділений п. 4.1 Статуту правом обрання та звільнення з посади редактора, не приймали рішення про звільнення з посади редактора ОСОБА_1., а лише висловили недовіру останній. Скасування ж зборами 23 липня 2007 року попереднього рішення про повторне обрання ОСОБА_1. на посаду від 4 липня 2006 року за змістом не є тотожним поняттю звільнення з виборної посади, оскільки КзпП України (322-08) визначено підстави та порядок припинення трудового договору і при цьому не передбачено можливості звільнення працівника шляхом скасування наказу про прийняття на роботу, або ж скасування рішення про його обрання. У даному судовому засіданні встановлено, що відповідач пов"язував звільнення ОСОБА_1. саме із закінченням строку перебування на виборній посаді у зв"язку з скасуванням рішення про її обрання. Отже, редакцією газети "Горохівський вісник" при звільненні позивача було порушено вимоги Статуту, КзпП України (322-08) , Закону України "Про друковані засоби масової інформації" (2782-12) , що є підставою для поновлення ОСОБА_1. на займаній посаді.

Разом з тим, правильно вирішивши спір, суд першої інстанції допустився помилки, оскільки не встановив при розгляді справи дійсного прізвища та імені позивача, унаслідок чого невірно зазначив у рішенні її прізвище та ім"я. Оскільки, згідно з паспортом прізвищем позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1, а іменем - ІНФОРМАЦІЯ_2, рішення суду в частині зазначення анкетних даних позивача слід змінити, замінивши в усьому тексті рішення прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3 на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1, ім"я ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім"я ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилання апелянта на те, що суд при ухваленні рішення не зазначив назви матеріального та процесуального Закону, яким керувався суд, на дає підстав для скасування рішення суду, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм матеріального або процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апелянта про неможливість поновлення позивача на посаді, оскільки на її місце обрано іншу особу, на звільнення якої збори трудового колективу не дають згоди не ґрунтується на Законі. Так, відповідно до п. 6 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, є підставою розірвання трудового договору. Крім цього, відповідно до змісту частини 1 ст. 14 ЦПК України, ст. 124 Конституції України, судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Законом не передбачено необхідності надання згоди будь-яким органом на виконання рішення суду виходячи із принципу обов"язковості рішення суду.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу відповідача - редакції газети "Горохівський вісник" задовольнити частково.

Рішення Іваничівського районного суду від 8 лютого 2008 року в даній справі в частині зазначення анкетних даних позивача змінити, замінивши в усьому тексті рішення прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3 на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1, ім"я ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім"я ІНФОРМАЦІЯ_2.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Апеляційну скаргу редакції газети "Горохівський вісник" відхилити, рішення Горохівського районного суду від 8 лютого 2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ківерцівського районного суду від 30 жовтня 2006 року

в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3., покликаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про визнання незаконним рішення зборів СГВК " Весна" від 8 червня 2006 року та ухвалити нове рішення про відмову у зазначеній частині позовних вимог.

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_4. Визнано незаконним рішення зборів СГВК "Весна" від 8 червня 2006 року. У частині позовних вимог про усунення перешкод у виконанні посадових обов"язків відмовлено.

Апелянт вважає, що судом невірно встановлено кількість членів кооперативу станом на 8 червня 2006 року, залишено поза увагою вимоги п. 4.1. Статуту, який не вимагає обов"язкової трудової участі у діяльності кооперативу "кандидата" у члени кооперативу.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у виконанні посадових обов"язків - до скасування з ухваленням нового рішення у зазначеній частині позовних вимог з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів СГВК " Весна" від 20 травня 2006 року / а.с. 9-12/ головою кооперативу обрано ОСОБА_4.

Із змісту протоколу зборів від 20 травня 2006 року вбачається, що на зборах присутні 11 членів кооперативу, та у зв"язку із прийняттям у члени кооперативу 8 осіб, кількість членів кооперативу збільшилась.

Рішенням зборів СГВК " Весна" від 8 червня 2006 року, на яких були присутні 8 членів кооперативу /а.с. 48/, тобто менше половини від загальної кількості членів СГВК, відмінено рішення зборів від 20 травня 2006 року та обрано головою кооперативу ОСОБА_3.

Як вбачається із пояснень відповідача ОСОБА_3. та його представника, ОСОБА_3. на час проведення зборів від 8 червня 2006 року був асоційованим членом кооперативу.

Права асоційованого члена кооперативу визначені ч.2 ст. 12 Закону, п.4.7 Статуту СГВК " Весна", та не передбачають права бути обраним до органів управління кооперативом.

Вирішуючи спір на підставі ст. 8, 9, ч.2 14 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ОСОБА_3. не був членом кооперативу станом на 8 червня 2006 року та підставно визнав незаконним рішення зборів вСГВК " Весна" від 8 червня 2006 року про обрання ОСОБА_3. головою кооперативу.

Крім того, як вбачається із п.11.6 Статуту, ч.3 ст. 14 Закону, загальні збори правомочні приймати рішення у разі присутності на зборах більше половини членів кооперативу, в той час як при прийнятті оскаржуваного рішення зборів кооперативу були присутніми менше половини його членів, що свідчить про неправомочність зборів.

Разом з тим, встановивши про незаконність рішення загальних зборів СГВК " Весна" від 8 червня 2006 року, на яких був обраний головою кооперативу ОСОБА_3., суд, всупереч указаним висновкам зазначив у рішенні, що відповідач ОСОБА_3 правомірно перешкоджав у виконанні позивачем посадових обов"язків та відмовив у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у виконанні посадових обов"язків позивачем ОСОБА_4., допустивши тим самим протиріччя. Оскільки рішення загальних зборів СГВК " Весна" від 8 червня 2006 року є незаконним, то всі подальші дії новообраного голови кооперативу ОСОБА_3. відповідно є неправомірними. Тому підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов"язання ОСОБА_3. усунути перешкоди у виконанні посадових обов"язків ОСОБА_4.

Покликання апелянта на незаконність рішення суду у зв"язку з застосуванням терміну "повні члени кооперативу" не заслуговують на увагу, оскільки застосування такого терміну не впливає на законність рішення.

Не ґрунтуються на законі доводи апелянта про те, що він як "кандидат у члени кооперативу" не зобов"язаний приймати трудову участь у його діяльності, оскільки як Законом " Про сільськогосподарську кооперацію" (469/97-ВР) так і чинним Статутом СГВК "Весна" визначено поняття " Член кооперативу" та " Асоційований член кооперативу", а статтею 11 указаного Закону встановлено право бути обраним в органи управління кооперативом лише для його членів.