розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення коштів за користування майном,

в апеляційній скарзі ВАТ "Укртелеком" просить скасувати вищевказане рішення та відмовити у задоволенні позову, а також відшкодувати понесені ним судові витрати.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 46984 грн. 18 коп. плати за користування майном, 469 грн. 84 коп. на відшкодування витрат по сплаті держмита і 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись з даним рішенням, ВАТ "Укртелеком" посилається на те, що:

- висновки місцевого суду про недоведеність факту припинення з 20.02.2007 р. користування товариством приміщенням позивача і про те, що товариство ним користувалося з 01.01.2004 р. по 01.08.2007 р., суперечить наявним у справі письмовим доказам,

- плату за користування належним ОСОБА_1 приміщенням судом визначено на підставі недопустимого доказу. До того ж, загальновідомим є той факт, що розмір плати за оренду однокімнатної квартири у м. Чернігові становить 500 грн. на місяць, а плата за оренду аналогічного нежилого приміщення у с. Радянська Слобода Чернігівського району становить 29 грн. 25 коп. на місяць.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали. Сенс їх заперечень зводиться до того, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд І інстанції виходив з того, що за користування ВАТ "Укртелеком" належним ОСОБА_1 нежилим приміщенням, площею 19,5 м-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1на користь останнього слід стягнути відповідну плату, оскільки відповідач користувався майном позивача на підставі нікчемного договору оренди. Але дане рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Так, згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Спір між сторонами по даній справі за своєю юридичною суттю є спором з приводу плати за користування нерухомим майном. Оскільки це майно знаходиться на території Чернігівського району, то даний спір підсудний виключно Чернігівському районному суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

З вищевикладеного випливає, що Деснянським районним судом м. Чернігова спір між сторонами розглянуто з порушенням ч. 1 ст. 114 ЦПК України. Тож оскаржуване рішення в силу ч. 3 ст. 303 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Чернігівського районного суду (за підсудністю).

Апеляційний суд в порядку ч. 2 ст. 311 ЦПК України вважає за необхідне зазначити також і наступне.

Згідно з текстом укладеного 01.01.2004 р. між ВАТ "Укртелеком" та ОСОБА_1 договору оренди вищевказаного приміщення, сторони домовилися щодо всіх істотних умов його оренди (а.с. 9-10). Жоден з учасників судового розгляду не заперечує, що умови даного договору ними реально виконувалися; 20.02.2007 р. з ініціативи орендодавця його розірвано. Таким чином, при вирішенні справи по суті суд зобов'язаний був мотивувати у рішенні, чому до спірних правовідносин неможливо застосувати норми ст.ст. 13 і 220 ч. 2 ЦК України, а необхідно застосувати саме абз. 2 ч. 1 ст. 216 цього Кодексу.

З рішення місцевого суду неможливо встановити, на підставі яких доказів він визначив розмір плати за користування відповідачем належним позивачеві приміщенням та період, за який її належить стягнути.

Керуючись ст.ст. 307, 311 ч.1 п.4, 313 - 315 ЦПК України, суд

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовільнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2008 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Чернігівського районного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.