Головуючий у 1-ій інстанції Линник О.С.

Категорія 39 Суддя-доповідач Кононенко О.Ю.

08 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Попруги С.В.

суддів - Кононенко О.Ю., Гагіна М.В.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та осіб, які беруть участь у справі - представника позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2., представника відповідача Державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції - Шлімакова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 01 лютого 2008 року;

на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 28 січня 2008 року про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_2. про уточнення позовних вимог,

у справі за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ліквідатора майна Виробничо - торгівельного колективного підприємства "Тростянецький деревообробний комбінат" ОСОБА_3, Державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції в особі державного виконавця Гусєва Валерія Анатолійовича про визнання незаконною бездіяльність посадових осіб, стягнення моральної шкоди, компенсації, про зобов'язання виконати рішення суду,-

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 30 березня 2004 року було частково задоволено позов ОСОБА_2. та зобов'язано ліквідатора майна ВТКП "Тростянецький ДОК"ОСОБА_3 вжити термінових заходів до виконання рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 10 квітня 2001 року за яким на користь ОСОБА_1. стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 2 226 грн. 97 коп., а в решті позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 18 червня 2004 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про визнання незаконним нерозгляду звернення позивача до ліквідатора, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації за втрату частини несплаченої своєчасно суми за рішенням суду відмовлено за недоведеністю вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2004 року рішення місцевого суду від 30 березня 2004 року скасоване в частині вирішення спору про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця та в цій частині позовні вимоги залишені без розгляду. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Цією ж ухвалою скасоване додаткове рішення від 18 червня 2004 року і справа надіслана на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

За результатами касаційного перегляду ухвалою Апеляційного суду Черкаської області рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 30 березня 2004 року та ухвала апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2004 року залишені без змін.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2007 року провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з ліквідацією ВТКП "Тростянецький ДОК".

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 грудня 2007 року скасована ухвала місцевого суду від 28 вересня 2007 року, а справа направлена на новий розгляд в іншому складі суду.

Додатковим рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 01 лютого 2008 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1.: визнано дії ліквідатора майна ВТКП "Тростянецький ДОК"ОСОБА_3 щодо нерозгляду звернення ОСОБА_2. від 30 січня 2002 року незаконними, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ліквідатора майна ВТКП "Тростянецький ДОК"ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. 8 грн. 50 коп. у відшкодування судового збору та 7 грн. 76 коп. витрат за проїзд та на користь держави 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

На зазначене додаткове рішення представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій вважає додаткове рішення незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи з наступних підстав:

- суд дійшов до невірного висновку про сплату відповідачем 1 489 грн. 34 коп. заборгованості по заробітній платі та про те, що залишок боргу, який на даний час не погашений, становить 743 грн. 63 коп.

- вважає, що висновок суду про відмову у стягненні моральної шкоди та відмову у задоволенні позову у частині стягнення компенсації через втрату присудженої суми та інфляції є незаконним та необґрунтованим.

З цих та інших підстав просить апеляційний суд скасувати додаткове рішення місцевого суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_2., представника відповідача - Шлімакова О.М., вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 10 квітня 2001 року стягнуто з ВТКП "Тростянецький ДОК" на користь ОСОБА_1. 1 349 грн. 63 коп. заборгованості по виплаті заробітної плати, 6 грн. 12 коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення термінів її виплати, 871 грн. 92 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Представник позивача звернувся до ліквідатора ВТКП "Тростянецький ДОК" із заявою, в якій зазначено, що його довірителю не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 226 грн. 97 коп., хоча відповідачем отримано виконавчий лист від Тростянецької ДВС (а.с. 7 т. 1). Цю заяву 30 січня 2002 року отримав заступник ліквідатораОСОБА_4 Проте, на письмову заяву, всупереч вимогам ст.ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян", відповідачем не було надано письмової відповіді.

Таким чином, відповідач, як посадова особа, не розглянув заяву представника кредитора.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимога ОСОБА_1. про визнання незаконним нерозгляду звернення громадянина до ліквідатора є законною і підлягає задоволенню.

В той же час, позивач, всупереч вимогам ст. 15, 30 ЦПК України 1963 року не надав суду доказів на підтвердження того, що діями відповідачів йому завдано моральної шкоди, більш того, судом не встановлено, в чому саме полягають моральні страждання позивача та з яких підстав позивач визначив розмір заподіяної йому моральної шкоди.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Місцевий суд вірно встановив, що не підлягає задоволенню і вимога позивача про відшкодування компенсації за втрату частини присудженої суми через несвоєчасне виконання рішення суду та інфляцію, оскільки вона не ґрунтується на законі.

Посилання апеляційної скарги на те, що суд дійшов до невірного висновку про сплату відповідачем 1 489 грн. 34 коп. заборгованості по заробітній платі та про те, що залишок боргу, який на даний час не погашений, становить 743 грн. 63 коп., не може бути прийняте до уваги колегією суддів, оскільки дане питання не є предметом позову.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції та обґрунтовано спростовані судами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Крім того, представник позивача звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 28 січня 2008 року, якою відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог. Проте, у відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому у прийнятті зазначеної апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 293, 297, 307 ч.1 п.1, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеля ційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Додаткове рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 01 лютого 2008 року залишити без змін.

Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 28 січня 2008 року про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.