Головуючий в суді І інстанції Дубас Т.В.

Категорія 1, 45 Доповідач в суді ІІ інстанції Воробйова Н.С.

21 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого : Воробйової Н.С.,

суддів : Голуб С.А., Мережко М.В.,

при секретарі : Приходько Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінат "Тарасівський", Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про встановлення факту членства в підприємстві на час роздержавлення земель, визнання права на земельну частку (пай) та виділення її в натурі з резервного фонду, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 20 грудня 1985 року по 20 листопада 1995 року працювала в радгоспі "Тарасівський", роботу припинила за станом здоровя. Радгосп "Тарасівський" було реорганізовано у КСП агрокомбінат "Тарасівський", яке отримало державний акт на право колективної власності на землю. Проте, вона не була внесена до списку на отримання земельної частки (паю) та не отримала сертифікат, що посвідчує це право.

Позивачка просила суд встановити факт її членства у КСП, визнати за нею право на земельну частку (пай) та виділити їй в натурі та видати державний акт на право власності на земельну частку (пай).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На дане рішення позивачкою подана апеляційна скарга, в якій з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 20 грудня 1985 року по 20 листопада 1995 року ОСОБА_1 працювала у радгоспі "Тарасівський", звільнилася з роботи за власним бажанням 20 листопада 1995 року.

16 лютого 2000 року КСП "Тарасівський" отримало державний акт на право колективної власності на землю.

Згідно зі ст. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, і організаціям" від 8 серпня 1995 року члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше в них працювали, мають право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що долучається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тобто, право на земельний пай особа набуває за наявності усіх трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП державного акта.

З матеріалів справи видно, що позивачка була звільнена з роботи за власним бажанням 20 листопада 1995 року (а.с. 6).

Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Тарасівський" отримало 16 лютого 2000 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а тому рішення суду відповідає вимогам закону і є правильним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.