22ц-1021/08 Про відібрання дитини та визначення місця її проживання - 03.03.2008 Прийняття

при секретарі: Шестакової Ю.А. розглянувпш у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що у період шлюбу з ОСОБА_1, який був зареєстрований 21 серпня 2004 року, народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з липня 2007 року з відповідачем були припинені сімейно-шлюбні стосунки, і' з того часу вона з дитиною почала проживати окремо від відповідача. 17 серпня 2007 року відповідач без її дозволу забрав у неї сина, пояснивши, що останньому ліпше буде проживати з ним. В даний час ОСОБА_1 забороняє їй спілкуватися з дитиною, та перешкоджає приймати участь у його вихованні, тому просила суд відібрати ОСОБА_3 у відповідача та визначити місце проживання сина з нею.

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому просив визнати місце проживання ОСОБА_3 з ним, посилаючись на те, що його дружина веде аморальний образ життя, оскільки зловживає спиртними напоями, курить на очах у дитини, вихованням сина не займається, а тому вважає, що ОСОБА_3 повинний проживати разом із ним.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені. Суд відібрав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого у АДРЕСА_1 та повернув ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої АДРЕСА_2. Суд визначив місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої АДРЕСА_2. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 550 грн., в рахунок відшкодування послуг, пов'язаних з наданням правової допомоги. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам по справі та помилково дійшов висновку, що в інтересах дитини вона повинна проживати з позивачкою, допустив порушення норм матеріального закону.

У своїх запереченнях на скаргу ОСОБА_2 його доводів не визнала, вказавши на-безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, учасників процесу, що з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд виходив а того, що відповідач працює, фактично вихованням хлопчика займається бабуся, що позивачка має все необхідне для виховання дитини а тому вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з ОСОБА_2

Однак погодитися з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення спору, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп.. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом, при цьому при вирішенні спору суд виходить з інтересів дітей і умов їх нормального розвитку та виховання.

Визначаючи місце проживання дитини у матері, суд в рішенні не вказав, чому він прийшов до висновку про те, що дитині краще проживатиме з нею, докази того, що вихованням дитини фактично займається бабуся, в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд не надав належної оцінки фактичним обставинам справи і не проаналізував доказів з точки зору інтересів дитини.

Так, судом встановлено, що дитина більше півроку проживає з батьком, для нього створені всі умови для нормального розвитку і виховання. Дитина спокійна, привітна, розвиток хлопчика відповідає віку. Ці обставини свідчать про те, що дитина живе в нормальній сімї, звик до людей, які піклуються про нього, спокійно себе відчуває.

Не мало важливе значення має та обставина, що допомогу у вихованні дитини надає бабуся, мати відповідача. Дитина постійно знаходиться під наглядом рідних людей. Позивачка зараз фактично проживає з іншим чоловіком за його місцям проживання, разом з ними проживає мати чоловіка, які дитину не знають, а тому судова колегія вважає, що визначення місця проживання дитини в сім'ю із сторонніми для нього людьми не відповідатиме його інтересам. Доказів того, що ці люди згодні з тим, щоб дитина проживала разом з ними, позивачка суду не надала.

Посилення позивачки на те, що ОСОБА_1 працює, займається бізнесом а тому не має можливості займатися вихованням сина, судова колегія до уваги не приймає. З трудового договору, який вона надала судової колегії, вбачається, що вона 1.02.2008 року уклала трудовий договір з адвокатом, котрий надає їй правову допомогу і час виконання робіт їй встановлений з 8 до 17 годин, вихідні дні надаються субота та неділя, тобто позивачка також щоденно зайнята на роботі.

Та обставина, що чоловік та жінка були поганим подружжям, недостатня для висновку, що ОСОБА_1 є поганим батьком.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку що на цей час ОСОБА_1 має біліше можливості створити належні умови до виховання дитини ніж ОСОБА_2

Крім того, ОСОБА_2 не позбавлена права знову порушити справу про визначення місця проживання дитини з нею, якщо зміняться умови її виховання або умови життя.

- Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 314- 315 ЦПК України,

колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2007 року задовольнити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2007 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання місця проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1з нею, відобрання дитини-відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання місця проживання дитини ОСОБА_3 з ним- задовольнити. Визначити місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.